Ось і розкрилася таємниця координації та керування нашими «картонковими протестами». Європейські аналітики нарешті оперативно розклали по поличках анатомію того, як виникли раптові масові страйки й заворушення.
Чому на барикади йде переважно молодь?
Бо все будується за бездоганними алгоритмами (недарма експерти порівнюють цю систему з механікою «Гри в кальмара»): ідею вкидають через закриті мережі, а далі її миттєво підхоплюють TikTok та ботоферми, де кінцевого замовника вже фізично неможливо знайти. Все залежить від того, де знаходяться дата-центри із серверами. А технології? Вони проробляються вже майже століття. Наприклад, даремне переведення часу два рази на рік. Або ковідне безглуздя. Важливо змусити мільйони людей робити разом щось, що не має сенсу…
Протести у Франції, Німеччині чи Італії не починалися на порожньому місці — у кожного є свої дуже об’єктивні, наболілі економічні та соціальні причини для місцевих громадян. Але коли ці хвилі синхронізуються за часом, б’ють по одних і тих самих больових точках і розганяються за однаковими лекалами — це змушує дуже глибоко задуматися про їхнє спільне коріння та геополітичних ляльководів. Як це виглядає з України, в якій іде війна, і чому ЄС — наш найбільший тил — навмисно розхитують зсередини? Хочу розібрати декілька фактів.
З чого виник екстремізм? Європа десятиліттями робили одну й ту саму помилку.
Замість того, щоб впровадити сувору фільтрацію (як у Канаді чи Австралії, куди пускають переважно людей із професією, освітою та готовністю працювати й поважати місцеві закони), європейські уряди та бізнес пішли шляхом найменшого спротиву.
На мігрантах із бідних регіонів Сходу та Африки зручно заробляти. Це дешева робоча сила для будівництва, прибирання, доставки, сфера послуг та сільського господарства. Бізнесу це вигідно, а чиновники закривали очі на те, що ці люди не інтегруються, а селяться в ізольованих передмістях (гетто) і живуть за власними законами.
Останнє танго в Парижі: Кремль і радикали танцюють у парі…
Тепер цей соціальний нарив прориває, і тут на сцену виходять геополітичні гравці. Реалізується проста класична схема, яку найяскравіше описали Стругацькі у «Важко бути богом»:
Крок А: Радикали провокують
Радикальні ісламістські угруповання та кримінальні ватажки в мігрантських кварталах підбурюють вже протестуючу молодь. Будь-який побутовий конфлікт чи затримання поліцією перетворюють на «війну проти ісламу» та привід палити авто й трощити вулиці.
Крок Б: Кремль розганяє хвилю
Російська машина дезінформації (ботоферми, куплені блогери, фейкові сайти телебачення) миттєво підхоплює відео погромів. Вони перебільшують масштаби в рази, наганяють страху й транслюють мессидж: «Західна Європа вмирає, поліція безсила, завтра вони прийдуть у ваші домівки».
Крок В: Запит на «Залізну руку»
Звичайний європейський міщанин, якій бачить палаючі вулиці й читають ці новини, впадає в розпач. Він більше не думає про свободу чи демократію — він вимагає жорсткої сили, яка наведе порядок будь-якою ціною. На це основний розрахунок ляльководів.
Крок Г: Захід у пастці (Прихід «Викормишів»)
На цій хвилі страху до влади приходять проросійські або ультраправі популісти що здебільшого є одним і тим самим (я про це вже писав). Вони обіцяють «залізну руку», але паралельно:
Блокують допомогу Україні.
Разять і розвалюють Європейський Союз зсередини.
Знімають санкції з Росії.
Аналогія з Леніним тут ідеальна. У 1917 році Німецька імперія пропустила Леніна через свою територію в пломбованому вагоні до Росії, щоб той вчинив там революцію та вивів країну з війни. Німцям було байдуже до комунізму — їм потрібен був хаос у стані ворога.
Сьогодні Кремль чинить так само:
Йому байдуже до ісламу чи проблем Африки.
Йому важливо експортувати хаос у Європу.
Кремль використовує мігрантські заворушення та радикалів як того самого «Леніна» — як таран, який розхитує європейські уряди зсередини, щоб змусити Захід займатися власними палаючими передмістями, а не підтримкою України чи протидіяти агресорам.
Цікаво, що тема «трудових мігрантів» ще нещодавно вирувала і в нашій країні. І ознаки ІПСО тут такі ж прямі.
Цей розголос мав два паралельні джерела: об’єктивні заяви українського бізнесу/науковців та штучно створену хвилю паніки.
Великі компанії, кадровий бізнес та експерти з демографії відкрито заявляли, що для відновлення економіки Україні після війни або навіть під час неї доведеться залучати іноземну робочу силу з бідніших країн Азії та Африки, оскільки внутрішнього ресурсу не вистачає.
Ці поодинокі заяви експертів та урядовий законопроєкт №14211 (який регулював працевлаштування іноземців) було підхоплено проросійськими Telegram-каналами (такими як Резидент, Країна та іншими ботомережами). Це саме вони розгорнули масштабну кампанію, використовуючи штучний інтелект (AI), клікбейтні заголовки в ЗМІ та фейкові відео про «натовпи мігрантів у підлісних селах».
Головна мета розгону була спровокувати внутрішній розкол, посіяти паніку та обурення на кшталт: «Наших чоловіків мобілізують без броні, а замість них масово завозять дешеву робочу силу, якій ще й платять великі гроші».
Я підняв статистику, масового чи безконтрольного завозу мігрантів немає. Поширювані цифри про «мільйони нових працівників» повністю спростовуються.
За 2025 рік в Україні було видано близько 9,5 тисяч дозволів на роботу для іноземців.
Всупереч уявленням про Пакистан чи Бангладеш, лідером серед країн-донорів робочої сили в Україні є Туреччина (переважно фахівці для будівельних та інфраструктурних проектів). Далі йдуть громадяни Індії, Узбекистану, Азербайджану(оце цікавинка!).
Похмура тінь Китаю: Стратегія «Мудрої мавпи»
“Піднебесна не закінчується ніде!” Що робить Пекін? Китай діє за класичними, давніми китайськими приказками: «Сиди на березі річки й чекай, поки вода принесе труп твого ворога» (або «Мудра мавпа сидить на горі та спостерігає, як у долині б'ються два тигри»).
Китай ніколи не втрутиться у військовий спосіб але і не допоможе Європі безкоштовно. Він просто чекає, поки Захід повністю виснажить сам себе. Розумію примарності цього сценарію, але ж в історії було і не таке…
Ланцюжки ініціації подій останніх років від масштабних безладів до втручання у виборчі процеси ведуть до серверів та дата-центрів РФ, Ірану, Південної Кореї за якими і проглядається похмура тінь “мудрої мавпи”. Це і є “гібридна” війна, тільки глобальна.
На мою думку головна мета всього цього «танго»: щоб Європа з геополітичного суб'єкта та світового лідера перетворилася на технологічну та сировинну колонію Штатів та Китаю — напівзруйнований музей просто неба, який повністю може стати залежним від постачань із Пекіна та енергоносіїв з РФ.
І поки Європа свариться сама з собою я побачив ще й найгірший, на мою думку, сигнал — і це не чергова гучна промова політика. Це дописи людей, які вже питають: «Якщо ми виїхали з України в Європу, то куди тепер тікати з Європи?»
Коли ті, хто шукав там безпеки, починають шукати вихід вдруге, це вже не просто криза міграційної політики. Це схоже на корабль у якого проблеми. Це попередження: берег, на якому Європа вважала себе непорушною, теж може змінитися…
У Європи ще є час, але це вже останнє вікно можливостей. І дай Боже , щоб воно не зачинялося…
Одеса, жовтень 2026 року
