MH-60R чи AW101? Що краще?Що вигідніше?Що може розглядати Україна?
Сьогодні на прикладі Норвегії порівняємо ці два чудові морські вертольоти.
Ще у 2001 році Норвегія вирішила придбати 14 гелікоптерів NH90 у межах Nordic Standard Helicopter Program (NSHP) — програми спільних закупівель, створеної разом із кількома іншими скандинавськими країнами. Для Норвегії вісім гелікоптерів NH90 мали надійти до Берегової охорони, тоді як ще шість повинні були служити на фрегатах ВМС у ролі протичовнової боротьби (ASW). Але досвід Норвегії з NH90 виявився жахливим, і врешті-решт країна відмовилася від цього гелікоптера, домовившись із NH Industries про компенсаційну угоду на кілька сотень мільйонів євро.
Відповідно тепер їм необхідна заміна.
Тут боротьба звелася до двох гелікоптерів: MH-60R Seahawk виробництва Lockheed Martin або AW101 Merlin, який нині випускає італійська Leonardo.
Спочатку розберемо задачі вертольота в ролі протичовнової боротьби.
У такій ролі завдання гелікоптера — виявити ворожий підводний човен і знищити його. Для цього він має бути оснащений широким набором датчиків і озброєння, а також мати достатньо місця для екіпажу, який обслуговує відповідне обладнання. Що стосується засобів виявлення, то одним із головних інструментів у протичовнових операціях є гідроакустичні буї.
Це невеликі одноразові акустичні датчики трубчастої форми, які скидаються з повітря у воду для виявлення, локалізації та супроводу підводних човнів. Гелікоптери також можуть мати занурювану гідроакустичну станцію, де гідроакустичний перетворювач опускається у воду на кабелі для виявлення та супроводу підводних човнів.
Для операцій ASW також можуть бути корисними системи FLIR (forward-looking infrared — інфрачервона система переднього огляду).
Як пасивний засіб виявлення, FLIR може допомагати ідентифікувати теплові сигнатури підводних човнів на поверхні. Що стосується озброєння, то протичовновий гелікоптер повинен мати можливість нести легкі самонавідні торпеди як основне озброєння. До протичовнового арсеналу гелікоптера також можуть входити глибинні бомби.
А якщо говорити про льотні характеристики самого гелікоптера, то хороший протичовновий гелікоптер має бути здатним діяти вдень і вночі за будь-яких погодних умов. Він також повинен мати достатню дальність / тривалість польоту, щоб виконувати більше завдань до повернення на корабель для дозаправлення. Безумовно, є й інші чинники, які слід враховувати, наприклад вимоги до технічного обслуговування, сумісність із силами союзників тощо.
Але такі міркування характерні майже для всіх видів військової техніки.
Тож перейдемо до наших двох претендентів і почнемо з американського MH-60R, або Romeo, також відомого як Seahawk.
Ця машина має довжину 20 метрів, ширину фюзеляжу близько 2,4 метра та максимальну злітну масу приблизно 10,7 тонн. Вироблений Sikorsky Aircraft Corporation, дочірньою компанією Lockheed Martin, він нині вважається одним із найсучасніших морських гелікоптерів. Seahawk здатний діяти з фрегатів, есмінців, корветів і авіаносців та може виконувати як повністю автономні, так і скоординовані місії ASW.
Гелікоптери оснащені пусковою системою для гідроакустичних буїв, FLIR, багаторежимною РЛС, занурюваною гідроакустичною станцією, інтегрованим комплексом самозахисту та точками підвіски для самонавідних торпед і протикорабельних ракет. Щодо озброєння, MH-60R мають три зовнішні точки підвіски — дві зліва та одну справа — і на них можуть розміщуватися або паливні баки, або бойове навантаження. Seahawk може застосовувати ракети Hellfire для протикорабельної боротьби, а також нести ракети з комплексом Advanced Precision Kill Weapon System (APKWS) — комплектом, який додає лазерне наведення малим ракетам, перетворюючи їх на високоточну керовану зброю.
Королівський військово-морський флот Австралії, наприклад, зазначає, що його MH-60R можуть оснащуватися до 38 ракетами APKWS, які запускаються з двох пускових установок LAU-61G/A. Гелікоптер може бути озброєний до трьома торпедами Mark 45, 50 або 54 для виконання протичовнових місій. Також гелікоптер оснащується бортовим стрілецьким озброєнням для ближнього захисту та ведення бою з надводними цілями — зазвичай це великокаліберний кулемет GAU-21 калібру .50 та середній кулемет M240D калібру 7,62 мм.
Ці кулемети встановлюються у дверях кабіни для ведення вогню на придушення по малих човнах, живій силі противника або для забезпечення захисту сил. Гелікоптер також має базові можливості радіоелектронної боротьби (EW), включно з системою AN/ALQ-210 Electronic Support Measures (ESM) для виявлення загроз, а також може оснащуватися системою Advanced Off-Board Electronic Warfare (AOEW) для активного постановлення перешкод.
Згідно сайту Lockheed Martin та інших джерел, MH-60R має показник технічної готовності 95–98% і вартість льотної години 5 000 - 8 000 доларів США.
Що стосується тривалості польоту, цифри завжди відрізнятимуться залежно від типу місії та навантаження. Проте Seahawk зазвичай має тривалість місії приблизно від 3,3 до 4 годин. Одне з джерел зазначає, що його дальність становить близько 400 морських миль, хоча мається на увазі перегінна дальність без корисного навантаження.
Водночас сайт Lockheed Martin вказує оперативну дальність 100 морських миль для протичовнових місій. Однак цей показник, імовірно, буде меншим у разі завантаження озброєнням.
Вартість нового гелікоптера MH-60R Seahawk, очевидно, залежить від обсягу замовлення, але, як кажуть, один планер коштує від 34 до понад 40 мільйонів доларів США.
А тепер до конкурента — AW101, який раніше був відомий як EH101 Merlin.
Ця машина має довжину майже 23 метри, ширину фюзеляжу понад 4,5 метра та максимальну злітну масу приблизно 15,6 тонн. З огляду на ці показники видно, що Merlin є більшим гелікоптером, ніж Seahawk.
AW101 використовується в різних ролях, не лише для ASW, і Норвегія вже експлуатує цей тип гелікоптера для пошуково-рятувальних операцій. У конфігурації для автономної протичовнової боротьби AW101 оснащується занурюваною гідроакустичною станцією, гідроакустичними буями та комплексом радіоелектронної боротьби та різним озброєнням.
Типові показники дальності та тривалості польоту AW101 становлять 700 морських миль і 6 годин відповідно.
Це вдвічі більше, ніж у Seahawk. AW101 може оснащуватися бортовим стрілецьким озброєнням у трьох основних точках — у великих бічних вантажних дверях і в двох задніх віконних позиціях кабіни.
Ці позиції призначені для кулеметів калібру 12,7 мм / .50 або 7,62 мм для ведення вогню на придушення. Що стосується надійності, AW101 перебуває на тому ж рівні, що й MH-60R. Справді, наявні норвезькі пошуково-рятувальні машини цього типу, як стверджується, стабільно демонструють технічну готовність понад 99%.
Момент де Merlin поступається Seahawk, — це експлуатаційні витрати. Наприклад, якщо взяти за приклад Merlin Королівського флоту Великої Британії, то одна година польоту повністю спорядженого Merlin Mk II коштує 15 871 фунт стерлінгів, що еквівалентно понад 18 300 євро. Це майже утричі дорожче за Seahawk, хоча незрозуміло, чи цифри від Lockheed Martin також базуються на повністю спорядженому гелікоптері.
Також слід пам’ятати, що Merlin Mk II уже є доволі старою модифікацією, а отже новіша модель AW101 повинна мати нижчі експлуатаційні витрати.
Щодо закупівельної вартості, цифри знову ж таки дуже варіюються, але AW101 для морських операцій, як стверджується, коштує від 50 до 70 мільйонів доларів США за одиницю. Водночас, як підкреслює Defence News, включення логістичних пакетів і обладнання для ASW підвищує вартість — що, звісно, стосується і MH-60R.
Наприклад, Польща у 2019 році витратила 430 мільйонів доларів на чотири AW101. Варто також згадати, що AW101 має три турбовальні двигуни, тоді як Seahawk — два.
Тож у випадку з Romeo, якщо один двигун виходить з ладу, втрачається 50% тяги, і доводиться починати відключення бортових систем.
Можливо, доведеться скинути паливні баки чи інше корисне навантаження, щоб повернути достатню потужність і вийти з небезпечної ситуації, дістатися безпечного району та продовжити політ. На AW101, якщо один двигун виходить з ладу, у вас усе ще залишаються два двигуни, і ситуація все ще є досить комфортною — а це може мати велике значення, коли ви далеко від суші й не можете посадити машину будь-де.
Одним із нетехнічних чинників буде взаємосумісність із союзниками. Щодо MH-60R, норвезькі екіпажі ASW проходять обмінну службу разом із данськими екіпажами MH-60R. Станом на кінець 2025 року це партнерство включає спільну підготовку та часткову участь норвезьких екіпажів на данських гелікоптерах.
Що стосується AW101, ми знаємо, що фрегати Type 26 незабаром мають замінити норвезькі фрегати класу Nansen. Нові фрегати забезпечать тісну співпрацю з Королівським флотом Великої Британії, який експлуатуватиме майже ідентичні кораблі, а їхні Merlin найчастіше використовуватимуться саме для протичовнових операцій. Можна подумати, що старі британські Merlin матимуть значну уніфікацію з новішими AW101, але насправді новий норвезький гелікоптер для ASW суттєво відрізнятиметься, що зменшує можливості для синергії.
Щодо наявного ланцюга постачання, тут радше нічия, оскільки Норвегія вже експлуатує обидва типи гелікоптерів. AW101 використовується для пошуково-рятувальних операцій, тоді як MH-60R застосовуються Береговою охороною Норвегії для морського спостереження, пошуку та рятування, а також контролю ресурсів. Як вам, мабуть, уже добре відомо, у нинішніх умовах політично віддається перевага європейським системам, тож тут AW101 має певну перевагу.
Отже, що можна сказати з усього цього?
MH-60R — менший вертольот, а отже має меншу дальність і тривалість польоту, ніж AW101. Водночас це дешевша машина як з точки зору закупівлі, так і з точки зору експлуатації. Берегова охорона Норвегії вже має досвід із цією моделлю, а перехресна підготовка вже відбувається разом із данськими силами.
AW101, своєю чергою, більший і дорожчий. Головна перевага цього розміру — збільшена місткість щодо озброєння та “сенсорів”, а також більша дальність і тривалість польоту. Більші гелікоптери також зазвичай є стійкішими в несприятливих погодних умовах.
Те, що один гелікоптер американський, а інший європейський, навряд чи стане вирішальним чинником, оскільки інші показники матимуть більшу вагу в процесі ухвалення рішення. Отже, ми бачимо, що кожен із гелікоптерів має свої очевидні переваги, а це зовсім не робить вибір легким — принаймні на мою думку. Можливо, якщо найважливішим фактором є вартість, тоді варто обрати Seahawk.
Але якщо бюджет дозволяє, AW101 виглядає більш універсальним гелікоптером.
А якщо щодо України?
Наразі у України відсутній флот палубних вертольотів ( як і єдиний представник флоту з палубою для них). В процесі виробництва два корвети типу “АДА”.
Вочевидь, треба відштовхуватися від спроможностей корветів по розміщенню вертольотів.
Ангар корветів класу «Ада» (MILGEM) спеціально спроєктований для базування та обслуговування одного палубного вертольота масою до 10 тонн, тоді як польотна палуба (майданчик) може прийняти ще одну таку машину. Точні геометричні габарити внутрішнього простору ангара є закритими технічними даними.
По суті, з сучасних палубних вертольотів туди помістяться AW159 Wildcat та MH-60R/S Seahawk. AW101 туди не влізе ніяк,ні по габаритам,ні по масі.
Проте, можемо згадати новини про можливу передачу Німеччиною нам палубних вертольотів Sea Lynx mk88a.
Це маленькі і відносно інших легші палубні вертольоти, вони легко підійдуть. Якщо їх дійсно нам передадуть, то вони чудово впишуться. Так вони дещо застарілі відносно самих сучасних аналогів, але з огляду на можливі модернізації (і фактичні, які німці проводили відносно недавно) вони чудово займуть цю пусту нішу.
Якщо дивитися в майбутнє..
Є два варіанти заміни “Рисей” в майбутньому, той ж самий MH-60R та AW159. І тут проблеми більше політичні, чим фінансові, бо як ми побачили “Сіхоук” дійсно дешевий відносно аналогів, але політика США змушує задумуватись над запасними варіантами..
Впрочєм, це проблеми далекого майбутнього. Наразі залишається лише очікувати співробітництва з німцями.
Дякую, якщо дочитали <3
