( two versions of a story, in Ukrainian and in English)
Малювати я почала з дитинства, скільки себе пам‘ятаю — мені всі дарували альбоми (їх була ціла купа), фарби, олівці, фломастери… в хід ішло все, і навіть стіни (дитиною обмалювала в квартирі всі шпалери)))), потім була школа — вчителька малювання Данута Василівна завжди мене хвалила, а класні керівники завжди доручали оформлювати стінгазети, тематичні куточки на конкурсах тощо. Саме вчителька малювання на батьківських зборах наполегливо підштовхнула моїх батьків віддати мене в Рівненську художню школу ім. А. Мартиненка. Там переді мною відкрився новий світ, у якому я почувалась щасливою. І, що важливо, мені дуууже пощастило з викладачами/вчителями, на це моя доля була щедрою))
В дорослому житті я в 2017 серйозно повернулася в живопис і до цього часу займаюся в кількох студіях — це й олійний живопис, і акварель, рідше графіка, ще рідше (в основному на запрошення) ліплю з пластиліну.
Навіть брала участь в кількох художніх проєктах як скульптор-аніматор, ліпила різні фігури за мотивами казок і ми робили анімацію, це був інклюзивний проєкт «Маленький круасан у великому світі»
Часто волонтерю своєю творчістю — за час повномасштабного вторгнення розписала понад сотню гільз, тубусів і тд, все це пішло на різні благодійні заходи, маю ряд подяк від військових та волонтерів
Також мої картини часто беруть участь в благодійних аукціонах — за час війни розійшлося кілька десятків, в тому числі й за кордоном (Польща, Великобританія)
In English, translated by Maryna Tchianova
I started drawing when I was a child, as far back as I can remember — everyone gave me sketchbooks (I had a whole pile of them), paints, pencils, felt-tip pens… I used everything, even the walls (as a child, I drew on all the wallpaper in the flat)))), Then there was school — my art teacher, Danuta Vasylivna, always praised me, and my class teachers always asked me to design wall newspapers, themed corners at competitions, and so on. It was the art teacher who, at a parents’ meeting, strongly encouraged my parents to send me to the A. Martynenko Art School in Rivne. There, a new world opened up to me, where I felt happy. And, importantly, I was very lucky with my teachers/instructors; fate was generous to me in this regard.
In my adult life, I seriously returned to painting in 2017 and am currently working in several studios — oil painting, watercolour, less often graphics, and even less often (mainly by invitation) sculpting with plasticine.
I even participated in several art projects as a sculptor-animator, sculpting various figures based on fairytales, and we made animations. It was an inclusive project called ‘A Small Croissant in a Big World.’
I often volunteer my creativity — during the full-scale invasion, I painted over a hundred shell casings, tubes, etc., all of which went to various charity events. I have received a number of thank-you letters from the military and volunteers.
My paintings are also often featured in charity auctions. During the war, several dozen were sold, including abroad (Poland, Great Britain).
