–Бабусю можеш...
–Я можу все.
Чого ти хочеш?
–Ти можеш мене обійняти?
–Не можу вибач,
Не можуть руки дотягнутися.
З небес промовив добрий голос
–А ти дідусю?
–Учора міг ще,
А зараз теж не можу.
–Чому ви так далеко?
–Ми вже втомилися,
Старенькі стали доню.
–То в вас там відпочинок...
–Ага, та тільки нудно
Без тебе доню моя.
–А ти там виспалась нарешті?
Бо знаю не могла ти довго.
–Сплю я так,
Наче відкинула копита.
–А ти дідусю,
Твоє коліно як?
–Як в 20, сонце,
Я знову можу бігать як хлоп'я...
–Це добре...
Мені вже час,
Потрібно бігти,
Бо сохне вже ваш сад,
Треба яблуньки полити.
Я завтра ще прийду
І принесу вже справжні квіти.
А ці ще дядьку віднесу
Й поїду,
Але обов'язково ще прийду.
Ви спочивайте з миро.
Люблю вас і цілую...
Декілька місяців назад помер дідусь, а рік тому бабуся, до цього в 2016 інший дідусь. Писала не так давно, сьогодні багато постів)
