Батьки партнерів і нові родичі.

Хочу сьогодні розглянути одну тему. А може, навіть відкрити власні помилки, які вважаю варто врахувати, коли будуєте власні стосунки з новими родичами.

Коли ми закохуємося, стаємо поруч із партнером і починаємо формувати нову систему — свою, — напрочуд важливими стає "кисень", кордони..
Спочатку хай краще ці кордони виглядатимуть як певна прохолода у стосунках із батьками та родичами партнера. Бо, як показує мій досвід, саме така дистанція часто стає міцнішим фундаментом для подальшого зближення.
Але моя «жінка тижня» колись була гарною дівчинкою + тривожною + нюанси з прив'язаністю. Тож, коли вона щиро закохалася, їй дуже хотілося все виправити: усіх примирити, зблизити партнера з його родиною( мамою, татом), зробити так, щоб усі свята були разом, на столі — індичка, у каміні — вогник, і щоб усім було добре. Але вогнище поступово розгорнулося не в каміні 😉
Почалося те, що майже неминуче відбувається, коли людина на своїх "тоненьких ніжках" починає формувати молоду систему поряд зі старою.
📍І ось тут — із власного досвіду — кажу молодим: краще, щоб ТЕМП зближення уважно КОНТРОЛЮВАЛИ саме ви.
Коли на початку все досить прохолодно, у вас є час сформувати власну позицію. Зрозуміти, як саме ви хочете будувати ці стосунки з новим татом, мамою, що для вас прийнятно, а що ні.
Хай знадобитися років 3–5, щоб ваша ідеальна картинка сімейних свят справді реалізувалася, в не на першому календарному святі.
Але тоді це буде вже ваша картинка. Та, у якій ви залишаєтеся вірними собі, а не продовжуєте служити інтересам старої системи.
Бо через молоде, відкрите серце може пролізти такий "гемор"— тільки дай волю.
Тому краще, щоб ваша воля була спрямована на побудову власної системи і інтересів.
🫂Не втрачайте власних інтересів, коли стаєте близькими зі своїм партнером.
І не поспішайте ставати «своїми» для всієї його родини.
Спочатку станьте своїми одне для одного🤍