В останні роки Росія зіткнулася з серйозними труднощами в освоєнні Арктики, незважаючи на амбітні заяви керівництва країни.
Головна проблема — застаріння криголамного флоту і уповільнення темпів будівництва нових суден. Якщо до початку повномасштабної війни з Україною в експлуатацію щорічно здавалося по одному атомному криголаму, то за останні три роки було здано всього один. Це ставить під загрозу плани Москви, оскільки до 2030 року Росії може не вистачити криголамів, необхідних для освоєння регіону. При цьому, за офіційними даними на 2023 рік, з 45 наявних суден 19 вже старші за 40 років.
5 вересня 2025 року на Східному економічному форумі президент Росії Володимир Путін говорив про плани з розвитку Арктики, що включають прокладання надійних морських маршрутів, цілорічну роботу Трансарктичного коридору, а також модернізацію портів. Однак, як відзначають експерти, реалізація цих планів ускладнена через введені після 2022 року санкції. Росія зіткнулася з труднощами в обміні технологіями та закупівлі необхідного обладнання. Це безпосередньо відбилося на будівництві криголамів.
Незважаючи на те, що Росія залишається лідером за кількістю таких суден, її флот стрімко старіє. На думку Дмитра Медведєва, колишнього президента РФ і заступника голови Радбезу, до 2030 року країні не вистачатиме криголамного флоту. Для підтримки навігації в полярних морях і Північному Льодовитому океані Кремль активно збільшує фінансування: якщо в 2021 році на атомоходи виділялося 21 мільярд рублів, то в 2025 році ця сума зросла до 44 мільярдів. Проте зростання витрат не призвело до прискорення будівництва.
Один з ключових проєктів — атомний корабель «Лідер», здатний проводити судна через багаторічний лід товщиною понад чотири метри. Спочатку планувалося побудувати три таких судна, але в лютому 2023 року президент Путін скоротив їхню кількість до одного. Будівництво «Росії», вартість якого перевищує 127 мільярдів рублів, стикається з серйозними проблемами. Як писали «Відомості», через подорожчання і зрив термінів поставки російських комплектуючих, а також необхідність заміни імпортного обладнання, проєкт довелося змінювати. Очікується, що судно буде готове до 2030 року. На думку дослідника Михайла Коміна з CEPA, завершення цього проєкту малоймовірне, оскільки Росія не має достатніх технологічних ресурсів.
Інший проєкт, 22220, також зіткнувся із затримками. З чотирьох введених в експлуатацію суден («Арктика», «Сибір», «Урал» і «Якутія») тільки «Якутію» в значній мірі добудували після лютого 2022 року. «Чукотка», «Ленінград» і «Сталінград», що будуються зараз, також зазнають труднощів. Наприклад, «Арктику», яку планували здати до 2017 року, ввели в експлуатацію тільки в 2020 році через необхідність заміни українських комплектуючих.
Санкції Заходу стали основною причиною проблем у російському суднобудуванні. Після вторгнення в Україну багато іноземних компаній, таких як фінська Wartsila Solutions, відмовилися від співпраці та поставок обладнання. Незважаючи на заяви про повну заміну імпортних комплектуючих на вітчизняні, митні дані показують, що іноземні деталі продовжують надходити до Росії. Для цього використовуються посередники з Туреччини та інших країн. Наприклад, іспанські клапани та італійські склоочисники для криголамів ввозилися через треті фірми. Загалом, у 2023 році європейське та американське обладнання для криголамів проєкту 22220 обійшлося російському кораблебудуванню не менше ніж у 89 мільйонів рублів.
Санкції торкнулися і підприємств. У 2025 році плавучий док, побудований для криголамів на турецькій верфі Kuzey Star, яка потрапила під обмеження США, застряг у Середземному морі. В результаті криголаму «Арктика» довелося йти на ремонт до Петербурга замість Мурманська. Верф «Зірка», яка будує атомохід «Лідер», також опинилася в санкційному списку США, що спричинило зрив термінів і подорожчання проєкту.
Санкції та падіння рубля призвели до збитковості багатьох контрактів. За даними аудиторського висновку за 2024 рік, «Балтійський завод» перебуває під загрозою банкрутства через борги, що перевищують вартість його майна. На темпах будівництва позначається і нестача кваліфікованих кадрів, що підтверджували представники «Росатома» і міністр розвитку Арктики. Це, в свою чергу, призводить до зростання вартості проєктів. За оцінками, «Росатому» для покриття витрат навіть довелося пропонувати ввести інвестиційний збір для вантажовідправників, щоб оплачувати будівництво нових суден.
Росія володіє половиною світового криголамного флоту, і для неї цей вид транспорту є життєво важливим через слабо розвинену дорожню мережу на півночі. При цьому понад 80% видобутку природного газу і майже 20% видобутку нафти в країні припадає на Арктику. Однак, за словами експертів, кількість не дорівнює якості.
Багато суден, побудованих на рубежі 1990-х років, застаріли, їх термін експлуатації неодноразово подовжували. Наприклад, атомохід «Ямал» експлуатуватиметься до 2028 року, а «Вайгач» і «Таймир» — до 2026 року. Експерти попереджають, що продовження використання старих суден, особливо з ядерними реакторами, несе серйозні ризики для крихкої екології Арктики. Ядерний фізик Андрій Ожаровський і фахівець з експлуатації ядерних енергетичних установок Олександр Нікітін зазначають, що будь-які атомні реактори небезпечні, а їх експлуатація за межами встановленого терміну може призвести до непередбачуваних наслідків.
Джерело — ВВС
