Бути таким, як треба - чи таким, як хочеш? Чи так банально питати?

Якщо тролем будеш,

То принцесу не здобудеш:

Адже троля не цікавлять жінки,

Його не сприймають переможні вінки.

А що ж тролю принадне?

Хоче, щоб у печері усе було ладне,

Щоб каміння на місці блискучі ,

Щоб у казані рибки варились личкучі;

Баба щоб була сумирна,

І деревом по голові за загули не била,

Щоб дорогоцінну горілку у темряві, спіткнувшись, не розплескати,

Щоб, на скелі сидячи, небо зіркове сприймати,

І буття своє троляче романтизувати -

І не хотіти іншого життя,

Самому бути собі головою, собіруч вирішувати,

Як щасливим, власноруч, робити своє буття.

Герой оповіді

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Alik
Alik@Bada_Bum_Blue

Роздумувач-2000

8KПрочитань
1Автори
16Читачі
На Друкарні з 6 червня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • v.b | Безіменний №35 | цикл “нульовий”

    Справжня війна починається не тоді, коли дзвонить шабля, а коли стихає все довкола — і залишає тебе наодинці з вибором: впасти чи йти. Бо очі, що вже нічого не значать, усе ще бачать. І питають: заради чого ти живеш?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Агов | цикл “абразія“

    Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • v.b | Безіменний №35 | цикл “нульовий”

    Справжня війна починається не тоді, коли дзвонить шабля, а коли стихає все довкола — і залишає тебе наодинці з вибором: впасти чи йти. Бо очі, що вже нічого не значать, усе ще бачать. І питають: заради чого ти живеш?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Агов | цикл “абразія“

    Цей вірш — як несказане прощання на межі тиші. Голос, що пробивається крізь втому, біль і пам’ять, аби востаннє запитати: чи ще хтось скаже тобі "привіт"? — не з гніву, а з любові, яка більше не хоче мовчати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія