Чи мають люди коріння?

За своє життя я прочитала багато класних та цікавих книг, та якщо мене спитати, котра з них була найдобрішою чи найсвітлішою, відповідь буде очевидною. Для мене найтеплішим твором, був та є “Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері. Це та історія, яка нагадує мені про красу нашого життя і всіх його складників, від баобабів, що заважають жити, до найпрекраснішої троянди у світі. Але є одна фраза, з епізоду про квітку в пустелі, яка вже роками не покидає мене.

— Люди? Ага, їх, здається, всього шестеро чи семеро. Я бачила їх багато років тому. Та де їх шукати — хтозна. Їх жене вітром. Вони без коріння, це дуже незручно.

Коли ми проходили Маленького принца в школі, то пройшли цей момент поверхово. Моя вчителька його пояснила дуже просто - люди виростають і їдуть з дому, тому в них і нема коріння. Прекрасне доповнення до цитати зверху є опис людства з книги “Шантарам” Грегорі Девіда Робертса:

— Всі європейці так роблять. Вони трохи працюють, а потім трохи їздять, без сім’ї, поки не постаріють. А тоді вони одружуються і стають дуже серйозними.

Але мені здається, на це можна глянути з іншого боку. Кожного ранку ви прокидаєтеся, снідаєте, йдете на роботу чи навчання, якщо є час, то відпочиваєте і йдете спати. І так все життя. Хіба не набридає? То чому ж не покінчити з усім? Чому ми не покидаємо наше життя?

На мою думку, саме тут і проявляється наше коріння. Його не видно й не чути, але десь там, може в серці, може в душі, чи де ще воно може ховатися, воно живе й проростає. Хіба це не є символом того, що дає життя й не дозволяє покинути його, як маленьким квіточкам, так і величезним деревам.

Та виникає питання, так як наше коріння не живиться водою та мінералами, звідки тоді бере сили? Думаю, воно харчується любов’ю до рідних чи улюбленої справи, красою нашої планети та величних будівель талановитих архітекторів, вірою в наші мрії та підтримкою друзів. Впевнена, що прикладів знайдеться ще сповна, тому що наше життя сповнене джерел сил та натхнення для нашого коріння. Тому не забувайте про них, вони навколо нас.

А чим живиться ваше коріння?

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Думи
Думи@Dumy

213Прочитань
3Автори
5Читачі
На Друкарні з 14 квітня

Більше від автора

  • Чи можна купити щастя?

    В дитинстві чомусь була переконана, що гроші подарують мені щастя. Що ж я виросла й трохи змінила свою думку.

    Теми цього довгочиту:

    Думки
  • Поговорімо про долю

    Що для вас доля? Наперед визначені події вашого життя? Думаєте, вона вже передбачена чи можливо ви самі її формуєте?

    Теми цього довгочиту:

    Думки
  • Чому я читаю?

    Читання з насолодою

    Теми цього довгочиту:

    Читання

Вам також сподобається

  • Портфоліо: Фоксвелл Енфорсемент – Лор Star Citizen

    Історія компанії Foxwell Enforcement розпочалася з щирого бажання поліцейського на пенсії захистити своїх рідних та громаду на околиці Імперії. Але сьогодні вона відома своєю політикою «наймаємо всіх» через ризиковані рішення.

    Теми цього довгочиту:

    Star Citizen Lore
  • v.b | статика та істмен кодак | цикл “асиметрія”

    Цей текст про дешевий блиск, під яким нічого немає. Про стерильну святість, що смердить фальшем. Про те, як легко бути «правильним» на камеру і як мало це важить. І про тих, хто не міняє шкіру під чужий тренд — навіть якщо залишиться чорною плямою на плівці.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (1)

Після прочитання з’являється величезне бажання піти з кимось на каву та говорити годинами про життя!!

Вам також сподобається

  • Портфоліо: Фоксвелл Енфорсемент – Лор Star Citizen

    Історія компанії Foxwell Enforcement розпочалася з щирого бажання поліцейського на пенсії захистити своїх рідних та громаду на околиці Імперії. Але сьогодні вона відома своєю політикою «наймаємо всіх» через ризиковані рішення.

    Теми цього довгочиту:

    Star Citizen Lore
  • v.b | статика та істмен кодак | цикл “асиметрія”

    Цей текст про дешевий блиск, під яким нічого немає. Про стерильну святість, що смердить фальшем. Про те, як легко бути «правильним» на камеру і як мало це важить. І про тих, хто не міняє шкіру під чужий тренд — навіть якщо залишиться чорною плямою на плівці.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія