Що для вас доля? Наперед визначені події вашого життя? Думаєте, вона вже передбачена чи можливо ви самі її формуєте? Як на мене, то доля - це величезна теорія ігор в якій бере участь кожен атом у нашому всесвіті, де рух будь якої молекули впливає на наше життя.
Звісно якщо говорити про всесвіт, то важко побачити його вплив на нас. Тепло, що випромінює зірка, котру нам навіть не видно без телескопу можливо й невідчутнє, але вплив дій чи рішень нас самих та людей, що оточують нас дуже. Десь пів року тому у книзі “Сліди на дорозі” я прочитала одне шикарне речення, яке дуже класно описало моє життя у вихорі непередбачуваних подій.
Мене все життя переслідувало відчуття, що у світі все відбувається саме так, як я того прагну.
І якщо проглянути моє життя, то знайдеться багато доказів. Наприклад як тільки я хотіла потрапити на якусь подію, то одразу звідкись з’являлася пропозиція і ось я вже їду на якусь модель (гра, в якій молодь може спробувати себе в ролі делегата ООН чи депутата ВРУ, залежно від задуму) чи в гори.
Та з часом я почала помічати, що це не просто “доля” така добра до мене. Насправді ж все залежало від дій моїх та ще купи людей. Візьмемо до прикладу мій вступ до університету.
2020 році один ютубер прорекламував книгу “Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу” - це були дії його, тому що він її прочитав, автора, що написав її та ще купу людей, що працювали, щоб ця книга потрапила на полиці спочатку англійською, а згодом й українською. Мене вона зацікавила і я її купила - тут вже дії мами, що дала гроші та мої. Завдяки всім цим людям я зацікавилася графіками, статистикою, фактами та вмінням подавати їх людям. Згодом завдяки профорієнтологині та однокласнику я усвідомила, що хочу надалі вивчати дані, а точніше вступити на спеціальність “Системний аналіз”. Університет, що цікаво, мені порекомендували вчителі.
Тут гарно видно як одне відео три роки тому вплинуло на моє майбутнє. Але ж якщо придивитися, то якби я не подивилася відео, не купила книгу, не пішла до профорієнтологині, не поспілкувалася з однокласником та вчителями, то нічого з цього не сталося б.
І виходить так, що цитата, про яку я згадувала вище ніби й підтверджується, бо я ж хотіла і вступила, але водночас це ж ніби я сама себе й привела до цього.
До чого це все я? Та просто хотіла нагадати вам, що життя надає нам можливості, головне взяти їх. Бачите, що щось вас цікавить, то вивчайте це. Можливо ви вже маєте роботу і думаєте, що це вам не потрібно чи важко, але хіба це так? Завжди є шанс та можливості, головне їх побачити. А от якщо через рік чи два саме ці навики зможуть вам допомогти отримати підвищення? Тут головне не пошкодувати, що колись ви не почали, не купили ту саму книгу.
А навіть якщо не підвищать, хіба це так погано робити те, що вам подобається? Те що робить вас щасливим? Мені здається, життя в нас лише одне то чому б не прожити його на повну?
