Чи можлива випадковість в умовах детермінізму?

Це питання залежить від конкретного рівня розглянутої об’єктивної реальності. Так, якщо ми будемо розглядати це питання в побутових умовах, можна стверджувати, що як такої випадковості не існує, але якщо розглянути теж саме питання, але вже на квантовому рівні, то результати вже будуть не такими очевидними. Але про це нижче, для початку треба розглянути як такі терміни «детермінізм» та «випадковість».

«Детермінізм» часто помилково плутають з фаталізмом. Однак фаталізм - це віра в існування необхідних вже визначених наперед неминучих подій. Прикладом фаталізму можуть виступати: Рагнарок - в скандинавській міфології або великий суд - в християнстві. Детермінізм своєю чергою є твердженням, що кожна подія обумовлена загальною причинністю. Тобто всяка подія є наслідком певної причини. І все що існує з’явилось не спонтанно, а закономірно через обумовленість причинно-наслідковим зв'язком.

Під випадковістю можна розуміти результат імовірної та непередбачуваної події. Найчастіше поняття «випадковість» в побутових ситуаціях вживають у випадках коли випадковість важко ідентифікувати як сукупність визначальних факторів. Тоді випадковість це - не пізнана закономірність. У іншому випадку, випадковість може виникати в умовах відсутності причинності, тобто коли одні й ті ж дії які повторюються, раз за разом будуть давати різний результат. Однак остання категорія не може бути розглянута в рамках детермінізму, оскільки явище без причини повинно виникнути з нічого. Тому, що виникнення як таке або виникнення із чогось вже передбачає якусь причину. Сама ж категорія «нічого» не передбачає в собі існування чогось. Тобто «Нічого» може бути представлене лише як відсутність буття як такого - тобто НЕбуття. Якщо буття описує все, що існує або має реальний фізичний прояв, то небуття описує щось протилежне буттю. В загальному контексті, небуття може бути сприйняте як те, що знаходиться за межами нашого розуміння або уявлення, що не може бути пояснено або визначено. Так, людина і неможе сприймати «Нічого» оскільки одразу ж на думку спадає концептуально якийсь білий або чорний простір. Такі асоціації є більшою мірою художніми спробами описати «Нічого», однак навіть у такому випадку це є не вірним тлумаченням категорії «Нічого», оскільки як такий чорний колір є відсутністю світла, а білий колір навпаки його присутністю, однак як присутність, так і відсутність світла припускає його знаходження десь - тобто у якомусь просторі, що вже є неправильним визначенням «Нічого», бо навіть цей художній приклад передбачає присутність або відсутність світла у якомусь умовному просторі, що неможе відображати небуття. Повертаючись до відсутності причинності та виникнення з нічого, можна сказати, що небуття породжує лише небуття через те, що небуття просто не існує, а буття є необхідним існуючим і тому існує завжди та скрізь.

Якщо ж випадковості не існує, і все підлягає детермінації, то за таких обставин постають багато етичних і юридичних питань. Оскільки тоді всякий злочин здійснюється механічно - тобто під впливом законів детермінізму. Якщо дії людей визначені незалежними від них причинно-наслідковими зв'язками, чи може взагалі існувати особиста відповідальність ? До того ж стверджувати, що детермінізм - не вірний також є помилкою, оскільки тоді ми ставимо під сумнів як принцип історизму, так і загальні наукові положення. Якщо ж брати науково популярну складову, то тоді в умовах абсолютного детермінізму може теоретично існувати гіпотетичний об’єкт, або так званий “демон Лапласа“. Це мисленнєвий, експеримент запропонований французьким математиком П'єр-Симоном Лапласом. Демон Лапласа - це надлюдський інтелект, який здатен зчитувати координати, швидкість і енергію всіх частинок у всесвіті, і таким чином дізнаватися її еволюцію як в майбутньому, так і в минулому.

Деякі вчені припускають існування випадковості. якщо ми абстрагуємось від побутових визначень випадковості, а будемо розглядати її в площині квантової фізики, то випадковість може виникати в наслідок складної взаємодії детермінованих процесів. Наприклад, у квантовій механіці показано, що взаємодія між частинками може бути детермінованою, але збурення вимірювання може призвести до випадкового результату. Таким чином, випадковість у цьому випадку виникає в результаті складної взаємодії детермінованих процесів. Це твердження контраргументують тим, що вірогідність неможе існувати без причинності, оскільки вже передбачається, шо вірогідність є чимсь зумовленою. Оскільки вірогідність виділяється з тих або інших обставин які відбуваються з різною кількістю закономірності. Бо безпричинність виключає усяку закономірність, тому що безпричинність тотожна непередбачуваності оскільки в умовах безпричинності якесь явище могло б виникати де завгодно і коли завгодно.