Катастрофа світової депопуляції

Загострення демографічних проблем в ХХІ ст. обумовлено як глобальними демографічними проблемами, так і локальними проблемами характерними окремо для кожної з країн сучасності. Так або інакше, для всіх країн характерна одна аксіома - коли якась країна досягає певного рівня розвитку, стається демографічний перехід за яким населення починає скорочуватись. Судити ми можемо за сучасними прикладами демографічної ситуації країн Європи та деяких країн Азії.

Перенаселення: глобальна чи локальна проблема?

У наш час, демографічний розвиток суспільства може зрештою призвести до глобальних суспільних проблем. І мова не йде про перенаселення планети, оскільки сьогодні всього лиш 3% населення в країні достатньо, щоб її повністю прогодувати. Таким чином, згідно з думкою експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, земні ресурси можуть прогодувати 20-25 мільярдів осіб, при збереженні поточного темпу заготівлі їжі. Для порівняння, на сьогодні, на планеті нараховують близько 8 мільярдів людей. Це майже у три рази менше прогнозованого максимуму. Думки про перенаселення виникають на фоні проблеми обмеженості продовольчих товарів, така проблема стоїть у  різних країнах, що розвиваються, включно з кількома постсоціалістичними державами за даними ООН, проблема нестачі продовольства є особливо гострою. Монголія входить до числа країн, де громадяни, які найбільше цього потребують, споживають менш як 2000 ккал на день, і в 2005-2007 роках недоїдали 34% населення. Найгостріше проблема дефіциту продовольства стоїть перед найбіднішими країнами, які не в змозі виділяти значні кошти на імпорт продуктів харчування. Окремо потрібно виділити той факт, що між державами на планеті не зберігається рівномірний розподіл ресурсів. Експерти ООН стверджують, що Аргентина, яка має лише на 30% меншу площу, ніж Індія, але має значно менше населення, може забезпечити потреби харчування всього світу. Попри те, що Аргентина розвивається лише останні два століття, на відміну від Індії населення якої  живе в бідних умовах. Таким чином, перенаселення як таке, має скоріше локальний характер ніж глобальний.  

Збільшення темпів старіння населення

Стрімке старіння також є глобальною проблемою. Єдине чим цей процес гальмується це, тим що у сучасному світі завдяки покращенню умов життя та хорошій медицині, зросла тривалість життя. В Європі у 1901-1950 рр. середня тривалість життя дорівнювала 46-65 рокам, а у 2020 році, середня тривалість життя дорівнює 71-80 років.

Стрімкі темпи старіння, не несуть нічого хорошого для економіки, основу якої складають працездатні молоді люди, які є основою податкового механізму держави. Згідно зі статистикою у 1960 році, на одного пенсіонера приходилось 6 працездатних осіб, на сьогодення ця кількість становить 3:1, а до 2035 року ця кількість становитиме 2:1. Цей процес спричиняє розрив між працюючими людьми й не працюючими, що призводить до зменшення інтенсивності економіки та викликає реакцію в вигляді збільшення пенсійного віку. До того ж велика кількість старого населення підвищує потребу у соціальному забезпеченні та медичному обслуговуванні для пенсіонерів.

Глобальне зменшення народжуваності

Так, на сьогодні,  у багатьох країнах спостерігається проблема зменшення темпів народжуваності, конкретно, ця проблема стосується країн Європи, Північної Америки, Австралії, Частково Азії, та Південної Америки. Існує певний розрив між кількістю народженого населення та кількістю старіючого населення. Навіть у недавнього лідера по народжуваності й кількості населення - Китаю, на 2020 рік, більшість населення складають не молоді люди віком до 60 років. Що вже викликало процес депопуляції Китая, видання South China Morning Post із посиланням на доповідь економіста Пекінського університету Су Цзяня і демографа Вісконсинського університету  повідомило про скорочення населення Китаю 2018 року на 1,27 мільйона осіб. Що вже свідчить про скорочення населення в Китаї. За прогнозом ООН, з 2022 року населення Китаю почне зменшуватися і до 2100 року становитиме 781 млн осіб. А завдяки демографічній політиці КНР зокрема завдяки програмі “одна сім’я - одна дитина” молоді пари були схильні до народження хлопчика ніж дівчинки через, що мали популярність “селективні аборти”. Нині, існує розрив між жінками дітородного віку та чоловіків, оскільки перших набагато менше, що також є одним з причин демографічних проблем.   

За даними ООН населення землі може зупинитись на позначці в 12 мільярдів осіб. Оскільки для забезпечення достатнього рівня народжуваності потрібен коефіцієнт народжуваності, що дорівнює 2.1 дитині на сім’ю. Так, у більшості країн цей коефіцієнт нижчий за потрібний. В Україні він становить 1.2, як і у середньому по Європі, Якщо прослідкувати тенденцію, то середньосвітовий рівень в 1990 становив - 3, у 2010 - 2.5 і чим далі в майбутнє, тим цей коефіцієнт нижче. Потрібний рівень у 2.1 і вище, будуть зберігатись лише в деяких країнах Африки.

Частка регіонів у населенні світу, %

Прогнози Вашингтонського університету

За прогнозами, до 2050 року у 151 країні, а до 2100 року вже у 183 зі 195 країн світу, народжуваність впаде нижче за рівень відтворення населення (2,1 народження на одну жінку), необхідний для підтримання чисельності населення на одному рівні. Це означає, що в цих країнах населення скорочуватиметься, якщо низька народжуваність не компенсуватиметься імміграцією. Багато з країн з населенням, яке найшвидше скорочується, перебуватимуть в Азії, а також у Центральній і Східній Європі. Очікується, що чисельність населення до 2100 року скоротиться щонайменше наполовину в 23 країнах світу, включно з Японією (приблизно з 128 мільйонів осіб у 2017 році до 60 мільйонів у 2100 році), Таїландом (із 71 до 35 мільйонів), Іспанією (із 46 до 23 мільйонів), Італією (із 61 до 31 мільйона), Португалією (із 11 до 5 мільйонів) і Південною Кореєю (із 53 до 27 мільйонів). Очікується, що ще в 34 країнах відбудеться скорочення населення від 25 до 50 %, включно з Китаєм. Населення Китаю скоротиться з 1,4 мільярда осіб у 2017 році до 732 мільйонів у 2100 році. Тим часом населення країн Африки на південь від Сахари зросте втричі з приблизно 1,03 мільярда в 2017 році до 3,07 мільярда в 2100 році, у міру зниження смертності та збільшення кількості жінок, які вступають у репродуктивний вік. При цьому тільки населення однієї Нігерії зросте до 791 мільйона до 2100 року, що зробить її другою за чисельністю населення країною у світі після Індії, де тоді буде проживати 1,09 мільярда осіб. Населення Північної Африки та Близького Сходу зросте з 600 мільйонів у 2017 році до 978 мільйонів у 2100 році.

Причини негативних демографічних процесів

У сучасному світі відбувається і деконструкція соціальних інститутів. Так, з отриманням більшої кількості прав та урівняння с чоловіками, жінки почали менше народжувати дітей зосереджуючись на власному соціальному успіху, поява квір теорії в ХХ ст, викликала появу ідей так званого “ліво-лібералізму” в ХХІ ст. через, що і з'явилася величезна кількість гендерної ідентичності, збільшення ЛГБТ спільнот, деформація інституту сім’ї, зародження ідей чайлд-фрі, формування проблеми переходу з моногамії до полігамії. А розвиток інтернет-простору і мета всесвіту, знизило рівень соціалізації серед населення і як наслідок зменшення інтенсивності появи стосунків в суспільстві.