Як усім відомо, головним ремеслом вікінгів була війна. І не дивно, що саме в часи війни, українці відчули в собі цей дух.
Хоча Україна знаходиться за тисячі кілометрів від Скандинавії, країна має глибоке і багате минуле вікінгів. На цьому навіть наголосив Президент у своєму зверненні до народу Норвегії ще в минулому році: “Наш із вами шлях такий, що ми завжди зустрічаємося у непрості, але визначальні моменти для Європи. Як і тисячу років тому, коли норвезькі вікінги були частими гостями в Києві та брали участь у формуванні першої Київської держави. Країна фортець. Країн міст. У них понад тисячу років тому жили і наші, і ваші предки”.
Тож давайте звернемося до історії, щоб з’ясувати, чи справді українці - це нащадки вікінгів.
Варяги
Падіння Риму традиційно датується 395 роком нашої ери. Однак майже за два століття до цього римський імператор Діоклетіан розділив свою величезну імперію на Західну та Східну частини. Західна частина мала правити з Риму, а східна - з галасливого портового міста Візантії. Падіння Риму у 5 столітті не стало кінцем Римської імперії; вона проіснувала у Візантії (пізніше названій Константинополем) ще тисячу років.
Після падіння Західної Римської імперії на більшій частині Західної та Центральної Європи утворився вакуум влади. Під час так званого "Періоду міграції" величезна кількість людей мігрувала зі східних частин Євразійського континенту до Центральної та Західної Європи. Наприкінці цього періоду вікінги зламали цю тенденцію і часто прямували на захід і південь зі Скандинавії, оживляючи численні річкові системи Центральної та Східної Європи. Вони дійшли на південь до Константинополя, де навіть взяли місто в облогу (невдало) у 860 році н.е.
Східні римляни називали цих вікінгів-розбійників, торговців і воїнів "варягами", які зовсім скоро почали використовувати численні річкові системи (особливо річки Дон і Дніпро) для торгівлі. Візантійський імператор був настільки вражений їхньою військовою майстерністю, що наказав створити нову "преторіанську гвардію", яка складалася лише з цих варязьких воїнів.
Русь
Десь під час "Періоду переселення народів" норвезькі поселенці почали оселятися між Балтійським і Чорним морями. Згідно з "Початковим літописом" 12-го століття, Рюрик, вождь руського народу, був запрошений стати правителем Ладоги у 862 році нашої ери. Він заснує династію, династію Рюриковичів, яка спочатку правитиме Ладогою, потім Новгородом, потім заснує Київську Русь, Велике князівство Московське, а згодом Російське царство аж до 17 століття нашої ери.
Найбільш цікавим є те, що Рюрик заснував державу під назвою Київська Русь, яка в часи свого розквіту охоплювала величезні території сучасної України, Білорусі та росії. Всі три сучасні країни вважають Київську Русь своїми культурними та історичними предками.
Ця держава була багатоетнічним суспільством, дуже жорстким, де норманни (або їхні нащадки) були правлячим і воїнським класом, що керував місцевими слов'янськими, балтійськими та фінськими племенами.
Київська Русь - заснування та економічний успіх
Рюрик керував руським народом до своєї смерті у 879 році н.е., заповівши своє молоде королівство синові Олегу. Очоливши величезні військові сили на південь від Новгорода, Олег, використовуючи річку Дніпро, захопив Смоленськ і, нарешті, підійшов до воріт Києва. Почалася величезна битва, і Олег скинув спільних правителів, Аскольда і Діра, і оголосив, що відтепер Київ буде "матір'ю міст руських".
Після захоплення Києва Олегом Київська Русь процвітала. Вона знаходилася на перехресті трьох важливих торговельних шляхів - Балтійського моря, Волги і Каспійського моря. Крім того, вона розглядалася як перше "європейське" королівство на сухопутному шляху з Азії до Європи.
Князь Володимир і християнізація Русі
Після розквіту королівства Олега, князь Володимир значно розширив його територію. Його правління, з 980 по 1015 рік, також збіглося із запровадженням християнства в регіоні. Процес розпочався у 988 році, і князь вирішив відмовитись від язичництва.
Радники Володимира не були у захваті від такого рішення, а латинські християнські богослужіння здавалися їм нудними.
Деякі радники, однак, дісталися до Константинополя, який сповідував православне християнство. Відвідавши величний храм Святої Софії, безумовно, одне з чудес середньовічного світу, вони закріпили православний обряд за Київською Руссю.
Це рішення мало величезний вплив на майбутнє сучасної України. Вибір на користь грецького православного обряду не лише відкрив для багатьох жителів Київської Русі грецьку мову, але й дав їм можливість познайомитися з грецькою історією, філософією, наукою і культурою, подалі від дедалі більш догматичного контролю з боку Риму. Відстань і відмінності між Східною і Західною церквами ще більше зміцнилися після "Великої схизми" 1054 року.
Розквіт культури
Одним із синів князя Володимира був Ярослав, який правив у золотий вік Київської Русі. Ми всі бачили репортажі іноземних кореспондентів з Києва з розкішними золотими куполами Софійського собору. Він був збудований за часів його правління, разом із Золотими воротами та Києво-Печерською лаврою.
Виходить, що трохи більше ніж за століття до цього купка варязьких поселенців заснувала те, що згодом стало головним містом руського народу.
Тож щоразу, коли ви бачите золоті куполи Собору Святої Софії в Києві, блискучий відблиск має нагадувати вам про багату спадщину вікінгів в Україні.
