Невеличке попередження: текст націлений на тих, хто хоча б якось знайомий зі мною (це допоможе краще його зрозуміти), та несе за собою лише мою ситуацію. Можливо, він комусь допоможе (сподіваюся), а може, ні. Також він не зовсім зв'язний.
Нещодавно я дійшла висновку, що насправді неважливо, хто і що про мене подумає. Мій комфорт має бути на першому місці, і хоч я це завжди знала, повне сприйняття прийшло лише декілька днів тому.
(Виявилося, про мене взагалі ніхто не думає, але то інша історія...)
Це сталося раптово. І до цього причетні Євробачення 2023, Käärijä та інші.
2023 — перший рік, коли я від початку й до кінця дивилася все Євробачення і голосувала за тих, хто сподобався. Найбільшими моїми фаворитами були Молдова та Фінляндія, а тому бажання викладати сторизи зі співаками, які представляли ці країни, було надто сильним, аби йому противитися. Директ теж не залишився пустим... Моє життя настільки заполонили Паша і Єре, що мої коментарі можна побачити ледве не під усіма відео про виступ Молдови у TikTok, а плакат із ними красується на стіні. Мій перший (!), до речі, якщо не рахувати плакати від руки з написами «Я за мир» та «Я хочу миру», намальовані в 2014...
Останнім часом помічаю, як на мої коментарі відповідають: «Під кожним відео з Молдовою Вас бачу», і мені приємно, що люди запам'ятовують. А разом з тим є лише одна думка: «Нехай думають, що хочуть. Якщо мені подобається коментувати, лайкати і слідкувати за цими співаками, якщо вони піднімають мені настрій — то чому я повинна гадати, що подумають про мене інші?»
«Збожеволіла»? Добре, я зберігатиму своє божевілля, не нав'язуючи його іншим. «Стала одержимою»? Можливо трохи, але саме це допомагає мені триматися. Я ж не несу це в маси, то чому би й ні? Просто звичайна чергова фанатка, яка максимум що може зробити — так це пожартувати про щось у чаті, а в житті злякатися навіть підійти до улюбленого співака.
Тоді мої думки заплелися приблизно так:
Окееей, вирішила! Фанатіємо, змінюємо акаунт у TT на тему Євробачення... Воскресатиму декілька разів на рік? Вперед, раніше було так само, тож нічого не змінилося.
І сам Єре та його англійська відіграли доволі велику роль у зміні моїх думок. Я зрозуміла, що найважливіше — це не те, як ти говориш. Важливо, щоб тебе розуміли, і це стосується не лише мови...
Я більше не боюся говорити. Потрібні люди почнуть допомагати, а не засуджувати. Звісно, виходячи зі своєї бульбашки, можна зустріти чимало тих, хто почне сіяти негативні емоції. Але навіщо звертати увагу на них?
Раніше я постійно згадувала той приклад із ситуацією, коли говорять, що у вас зелене волосся (а насправді, наприклад, каштанове). Ви ж не повірите, бо знаєте, що це не так. Мені це допомогло: коли хтось говорить, що я якось не так, на їхню думку, одягнена, чи починає нав'язувати погане — я не вірю. У мене є свій стиль, бажання та установки. І я слідую саме їм, а не чужим. Бо це мій комфорт.
Йдучи на фотосесію на випускний альбом, я одягла футболку від Хортиці (горілки!!) і помічала багато поглядів у свій бік, але була на своїй хвилі, тому що вона мені подобалася. І хвиля, і футболка.
Все, що я одягаю, подобається мені. Засудженню іншими у моїх голові та думках більше не було місця. І не буде надалі.
Потім Rork, застосунок типу читацького щоденника, на Міжнародний день проти гомофобії випустив оновлення, і зараз я підійшла до розповіді про ту саму іншу історію.
Поставивши в ньому аватарку з прапором LGBTQ+, ми з однією дівчинкою запостили скриншоти в сторизи Instagram. Я думала, що хтось відповість, бо всі знають, що я гетеро. Однак ніхто не відповів... І це підтвердило те, що як мінімум моїм знайомим абсолютно начхати, що я роблю і як (От би всім так було...)
Я роблю те, що мені подобається. Займаюся тим, що приносить мені задоволення і часткове щастя. А це те, чого я востаннє обіцяла татові — стати і бути щасливою. Тож думки оточуючих неважливі, поки я відчуваю себе собою.
Я дуже сподіваюся, що, можливо, комусь цей довгочит допоможе зрозуміти: від думок інших ви зможете втекти, проте свої наздоженуть будь-де. Змінюйте своє сприйняття, і тільки тоді прийде полегшення.
Я ніколи тобі цього не говорила, але я дуже люблю тебе, па ❤️ Дякую! 🪽
