Про появу F-16 в небесах України ведуться розмови ще з початку повномасштабного вторгнення. У літаку вбачають ту саму “рятівну соломинку”, яка здатна переломити хід війни. Наша влада питання надання F-16 почала активно лобіювати ще в 2022, коли з’явились перші заклики до НАТО “закрити небо над Україною”. У той рік Україні ще не вистачало ні власної авіації, ні достатньої кількості засобів ППО та ПРО для домінування в повітрі та прикриття великих міст і стратегічних об’єктів від російських ударів. Попри те, що вдалось врятувати більшу половину авіапарку завдяки заздалегідь спланованим діям під час перших ударів по авіабазах, кількісна перевага ворога у повітрі зберігається. На щастя, триматись нам допомогла перевага у якості. Пройшло 2 роки, партнери передали велику кількість необхідних засобів для прикриття великих міст, проте навіть зараз Україна потерпає від російських обстрілів щоночі. Тим часом, на фронті триває позиційна окопно-оборонна війна, де жодна зі сторін не може досягти значних зрушень. Що змінить поява “американських яструбів” у нашому авіапросторі? Чи вдастся з перевагою в небі здійснити успішний контрнаступ?
Історія створення та загальна характеристика літака
General Dynamics F-16 Fighting Falcon— це одномоторний багатоцільовий винищувач, розроблений американською компанією General Dynamics у 1974 році. Після війни у В’єтнамі США шукали нові засоби контролю неба. Метою створення F-16 було прагнення Повітряних сил США мати на озброєнні літак, що забезпечив би їм перевагу у повітрі, маневреність, високу швидкість та непомітність для радарних систем ворога (у той час СРСР). F-16 повинен був забезпечити безальтернативне домінування ВПС США у небі на випадок переростання Холодної війни у Третю світову. З 1976 року було побудовано понад 4600 таких літаків, а сам “яструб” став одним із основних бойових літаків армій країн НАТО. Літак став наймасовішим винищувачем за використанням. Його активно використовують 24 країни світу. Наразі літак пройшов 4 хвилі модернізації і є наймасовішою розробкою 4 покоління.
Характеристика:
Розмах крила — 9,45 м
Довжина літака — 15,03 м
Висота літака — 5,09 м
Площа крила — 27,87 м²
Маса порожнього літака в кілограмах:
F-16A — 7365 кг
F-16В — 7655 кг
F-16C — 8275 кг
F-16D — 8855 кг
Маса палива в кілограмах:
F-16A/C — 3105 кг
F-16B/D — 2565 кг
Злітна маса (розрахункова з повним запасом палива) в кілограмах:
F-16A, F-16C/D — 11839 кг
Посадкова швидкість — 226 км/г
Практична стеля — 15240 м
Практична дальність — 1315 км, перегінна дальність — 3890 км
Максимальне перевантаження - 9g
Крім того, літак має декілька основних серій та модифікацій: F-16А/B, F-16С/D, «Night Falcon» і серія «Блок 50 та інші.
Серія літаків активно використовувалась у війнах, зокрема у поваленні режиму Саддама Хусейна в Іраку в 2001 році, війні в Афганістані, арабо-ізраїльських війнах та антитерористичних операціях НАТО.
Літак зарекомендував себе лідером в повітряних операціях та закріпив за собою статус найбажанішої моделі для озброєння різних армій.
Чи готова Україна прийняти F-16 на озброєння?
На початку широкомасштабного вторгнення Україна мала на озброєнні 71 винищувач Су-27 / МіГ-29, 14 бомбардувальників Су-24М та 31 штурмовик Су-25, за даними The Military Balance. Україні вдалося зберегти близько половини цього парку, свідчать витоки секретних документів розвідки США. На лютий 2023-го США оцінювали втрати ЗСУ в 60 літаків та 32 гелікоптери. Це приблизно половина наявного авіапарку, тож поповнення ПС ЗСУ новими повітряними суднами— питання термінове. Основними бойовими літаками ЗСУ є МіГ-29 та Су-24, Су-27.
Поява нового літака — завжди складний процес для будь-яких повітряних сил. Щоб освоїти та успішно застосовувати F-16, потрібно не лише навчити пілотів літати на ньому, але й створити технічні умови для ремонту та відновлення літаків. Ще одне завдання — підготовка та побудова нової інфраструктури, необхідної для літаків такого типу та прикриття районів базування засобами ППО та ПРО. Очевидно, для росії F-16 на нашій території стане ціллю №1.
«По-справжньому підготувати всю інфраструктуру — це процес на роки, — вважає ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман. — Чи проводилося таємне навчання екіпажів і наземних команд? Про це офіційно не говорили, були лише чутки. Якщо було, то вочевидь це може трохи прискорити процеси, але в будь-якому випадку це набагато складніше, ніж з танками. Проте навіть якщо процес буде довгим, це все одно краще для України, ніж якщо він не розпочнеться взагалі».
Україна ще не готова до цих викликів, проте підготовка пілотів триває вже понад півроку і за підтримки партнерів ми зможемо облаштувати ангари та бази належним чином. Питання полягає у швидкості— ми не можемо зволікати.
Вплив авіації на перебіг бойових дій
Ситуація на фронті зараз— позиційна війна. Ані ЗСУ, ані зс рф не можуть пройти системи оборонних укріплень, зведених за час війни. Розбити ці споруди допомогла б перевага у повітрі.
На початковому етапі (скажімо, червень-серпень цього року) Україна отримає лише 6-12 винищувачів F-16. Кількість обмежується такими чинниками, як:
a) скільки пілотів і наземного персоналу ВПС можуть виділити для проходження підготовки в НАТО – при цьому залишаючи достатньо пілотів вдома для продовження поточних операцій;
б) скільки пілотів і наземного персоналу ПС може одночасно підготувати НАТО;
в) скільки літаків F-16 Україна зможе одночасно тримати в строю.
Безумовно, необхідне буде комплексне збільшення засобів маскування та прикриття.
F-16 повинні будуть вирішити критичні завдання для успіху воєнної кампанії України у 2024 році:
Вести рівноправні повітряні бої та, за можливості, нищити російські радарні станції, зенітно-ракетні комплекси, авіабази, скупчення техніки. F-16 значно поліпшать ситуацію з ППО в Україні.
Всього лише одна ланка F-16 буде здатна прикрити весь південний напрямок фронту.
Трощити ворожі укріплення точковими ударами, формуючи вільний простір в обороні противника, яким повинні скористатись мобільно-наступальні формування.
І звісно, “полювання” на аеродроми. Авіаційна перевага ворога буде суттєво порушена.
Ілюстративний колаж Висновок:
В комплексі ця сукупність заходів деморалізує ворога, позбавить його авіапідтримки, що зробить спроби наступати безглуздими та кривавими. Натомість Сухопутні війська, маючи “чисте небо” над собою зможуть зосередитись на бронетанкових проривах і спробах здійснити остаточний перелом у війні.
Проте, це перспектива літа-осені 2024, і для вирішення цього питання самої авіапереваги без бронетанкових кулаків і грамотного планування ресурсів буде вже недостатньо.
