Автор: Андерс Пак Нільсен
Оригінальне відео було опубліковане 6 квітня 2024 року
Багато говорять про можливий майбутній літній наступ росії, і подекуди це описується в «алармістських» термінах. Мовляв, фронт українців буде прорвано і ми побачимо новий російський марш на Київ. Тому в цьому відео я хочу поговорити про перспективу російського літнього наступу і про те, що це може означати. Крім того, минуло дуже багато часу з тих пір, як я робив оновлення з фронту, тож це також гарна нагода це зробити. Тож поговорімо про це.
Я думаю, що багато людей на Заході мають уявлення про лінію фронту як більш статичну, ніж вона є насправді. Існує уявлення про окопну війну, і що вона перетворилася на своєрідну патову ситуацію. До певної міри це правда, що лінія фронту не змінюється дуже швидко. Але також вірно, що загалом ми перебуваємо у фазі війни, коли росія володіє ініціативою, і вони мають певний імпульс. Кожного дня вони досягають невеликих успіхів. Просуваються вперед на одне поле тут, на одну посадку там, іноді також беруть під контроль невеликі села. І самі по собі це не є великими досягненнями. Щоб побачити їх на мапі, треба дуже сильно збільшити масштаб. Але з часом вони акумулюються. Ось дві мапи, які це демонструють.
Це мапи DeepStateMap.live. Одна - станом на 1 січня, а інша - станом сьогодні. Вони показують, наскільки сильно змінилася лінія фронту лише цього року. Це за останні три місяці. І очевидно, що українська оборона не впала. Вона тримається досить добре. Але напрямок зрозумілий. Росія захоплює території, і вони відчувають, що набирають обертів. Для цього є кілька причин. Одна з них полягає в тому, що росія виявилася кращою у генеруванні живої сили, ніж багато хто очікував. Я думаю, що точно краще, ніж очікували українські генерали, а також краще, ніж думав особисто я. Таким чином, вони змогли організувати досить великий наступ без чергової хвилі мобілізації. [...] Але є також питання доступності боєприпасів для України. Я думаю, якщо ми повернемося на півроку назад, то практично ніхто не очікував, що США більше не надаватимуть боєприпасів. Тож те, що Конгрес США не схвалив пакет допомоги Україні, кардинально змінило баланс сил на фронті. І це було те, що Україні було важко планувати, тому що ніхто не очікував, що це станеться. Тож я думаю, що це, мабуть, дві найважливіші причини, чому росія зараз має імпульс. Вони намагатимуться скористатися цим, і саме тому ми обговорюємо літній наступ росії.
Зараз в Україні триває сезон багнюки. Це час ранньої весни, коли всюди так багато багнюки, що місцевість не придатна для великих військових операцій. Взимку був великий російський наступ, який досяг кульмінації в лютому, коли вони взяли місто Авдіївку. Але зараз інтенсивність дещо знизилася. Росія все ще наступає, і вони все ще захоплюють території, але вже не так інтенсивно. Але є багато припущень, що коли погода покращиться - можливо, наприкінці травня або в червні - ми побачимо ще один великий російський наступ. Тож якщо ми подивимося на те, де може відбутися цей наступ, то є різні можливості:
Одна з обговорюваних можливостей - це наступ з півдня. Це територія, де, якщо росія досягне успіху, вона зможе дійсно покращити свою ситуацію щодо забезпечення логістичних шляхів до Криму, і зможе загрожувати місту Запоріжжю. Але я думаю, що великий наступ з півдня, скоріше за все, менш імовірний, тому що буде важко підтримувати таку операцію логістично. Наземні лінії зв'язку на цьому напрямі є довгими, тому буде важко доставити всі необхідні для наступу матеріальні засоби в цей район.
Інша можливість, яка багато обговорюється, - це наступ з півночі. Це область, де лінія фронту сьогодні проходить вздовж міжнародно визнаного кордону між Україною та росією. Це може бути, наприклад, наступ з Бєлгородської області в напрямку Харкова. Я також думаю, що цей вектор атаки, напевно, менш ймовірний. І причина цього полягає в тому, що їм, по суті, довелося б створити цілу нову армію, щоб мати якісь шанси на успіх. Можливо, 100 000 нових солдатів з технікою. І я не бачу, щоб у них були ресурси для цього, якщо вони не візьмуть їх звідкись з інших ділянок фронту. І я не думаю, що на лінії фронту є місце, де росія була б готова послабити тиск на даний момент.
Це означає, що найбільш вірогідним місцем для літнього наступу є Схід. Тобто фактично там, де був зимовий наступ. Це досить довга ділянка від Харківської/Луганської області на півночі до Донецької області на півдні. Протягом зими ми бачили, як росія просувалася практично вздовж усієї лінії фронту на цій ділянці, і фактично вона продовжує це робити і зараз. І я думаю, що найбільш ймовірним сценарієм є те, що ми побачимо, що це продовжиться, і що коли почнеться літо, це може посилитися. Тому що літо - це, зрештою, найкращий сезон для великих військових наступальних операцій в Україні. Саме тоді погода підходить для цього, і ми матимемо ґрунт, який добре підходить для маневрів.
Саме тому ми бачимо деякі тривожні заголовки, особливо в західних ЗМІ. Тому що ми перебуваємо в ситуації, коли росія має імпульс, і вони наполегливо тиснуть, а Україна має справді великі проблеми з нестачею боєприпасів, і це, очевидно, призводить до дискусій про те, наскільки поганою буде ситуація, якщо росія зможе ще більше посилити тиск влітку? Також було опубліковане інтерв'ю Зеленського американському телеканалу, де він сказав, що якщо Конгрес США не ухвалить пакет допомоги і не надішле більше боєприпасів Україні, то вони будуть змушені відступити. І деякі люди говорять про це так, ніби існує ризик драматичного обвалу лінії фронту, і ми побачимо, як раптом росія знову піде на Київ.
Але я думаю, що це зображує неправильну картину. І я назву кілька причин для цього. Перша полягає в тому, що ми ще не бачили, щоб росія розпочала нову хвилю мобілізації. Багато хто очікував, що це станеться зараз, коли президентські вибори закінчилися. Але цього ще не сталося. А зараз вони розпочали черговий весняний призов на строкову службу, і це фактично означатиме, що російські військкомати будуть переповнені протягом наступних кількох місяців. Коли у них була велика хвиля мобілізації восени 2022 року, вони відклали призовний цикл, тому що військкомати не могли робити і те, і інше одночасно. І я думаю, що якби вони хотіли провести мобілізацію в цей момент, то зробили б так само. Але вони цього не зробили. Тому я думаю, що ми навряд чи побачимо наступний раунд мобілізації щонайменше до червня. А це означає, що росія не матиме цих солдатів [підготовленими] для літнього наступу. Тому що від моменту прийняття рішення про призов до моменту, коли вони будуть готові на фронті, проходить певний час. Мине кілька місяців, можливо, три-чотири місяці, перш ніж ви дійсно побачите ефект. Отже, ми підходимо до того, що для росії стає занадто пізно мобілізувати солдатів для літнього наступу. Можливо, у них і є якісь резерви в рукаві, але я не думаю, що вони зможуть різко збільшити кількість солдатів. І ще одна причина, чому ідея колапсу лінії фронту зображує неправильну картину, полягає в тому, що я думаю, що ми дійшли до того моменту в цій війні, коли жодна зі сторін насправді не здатна вести механізовану маневрену війну. Це війна, де ви здійснюєте прориви за допомогою техніки: танків, БМП, швидко пересуваєтеся і координуєте ці дії. Це складно, і це вимагає багато тренувань, і вам потрібна техніка, яка має відповідні засоби зв'язку. І на даний момент не схоже, що будь-яка зі сторін у війні має підрозділи, які мають таку підготовку, яка необхідна для ведення маневреної війни.
Крім того, багато російської техніки - це не найсучасніші сучасні бронемашини, а старе радянське обладнання, яке було зняте зі зберігання і повернуте на озброєння. А щоб здійснити справжній прорив на фронті, недостатньо мати лише кілька одиниць техніки, їх потрібно багато, якщо ви хочете скористатися цією ситуацією. Але найголовніша причина, чому такий механізований маневр є малоймовірним, полягає в тому, що техніка є надзвичайно вразливою на полі бою, як це виглядає сьогодні в Україні. На полі бою в Україні є дуже багато зброї, яка може знищити техніку. Це все - від мін і переносних протитанкових засобів до артилерії і дронів. І саме зараз дрони є особливо небезпечними для техніки. На їхню частку припадає переважна більшість знищеної техніки. І незалежно від того, наскільки сильним буде снарядний голод в Україні, я не думаю, що всі ці види озброєнь у них вичерпаються такою мірою, щоб це зробило можливим російський механізований прорив. Це означає, що максимальна швидкість, з якою росія може просуватися вперед, - це швидкість, з якою може йти спішений солдат.
Я хочу віддати належне Філіпу О'Браєну, який вказав на це в своєму Substack. Це дуже важливий момент. Що максимальна швидкість, з якою лінія фронту зараз може рухатися в будь-якому напрямку, обмежена швидкістю, з якою людина може ходити. Тож це важлива поправка, яку слід мати на увазі, коли ми бачимо ці заголовки, де йдеться про можливий крах лінії фронту. Це буде зовсім не схоже на те, що ми бачили в перші тижні війни, коли російська армія швидко просувалася на техніці. Тому що наступний наступ буде пішим.
І останнє, про що я хочу згадати, це те, що Україна також готується до майбутнього літнього російського наступу. Вони будують лінії оборони з окопами, «зубами дракона» і тому подібними речами. Також ведеться велика робота над вирішенням проблеми, яку Україна має з доступом до боєприпасів. Ми не знаємо, чи схвалить Конгрес США пакет допомоги. Це саме по собі може кардинально змінити картину, якщо вони це зроблять. Але європейські країни також роблять все можливе, щоб збільшити поставки в Україну. Існує чеська ініціатива, де вони знайшли близько мільйона артилерійських снарядів, і вони почнуть надходити в Україну досить скоро. І європейське виробництво також зростає. Можливо, не так швидко, як хотілося б, але це відбувається. Тож є велика ймовірність, що Україна буде більш готовою до літнього російського наступу, ніж до зимового.
Тож який висновок з цього усього можна зробити? Чесно кажучи, я думаю, що мене трохи спантеличує те, що роблять росіяни. Мені здається, що вони розраховують на те, що нинішнього рівня тиску буде достатньо для того, щоб зберегти імпульс і врешті-решт виграти війну. Тому що якби вони хотіли посилити тиск і скористатися моментом можливості, який вони мають зараз, то вони б мобілізували більше солдатів зараз, щоб вони могли використати їх влітку. Але, судячи з усього, вони не відчувають потреби в цьому. Тому вони роблять ставку на те, що нинішнього рівня укомплектованості буде достатньо для збереження імпульсу. А ще здається, що вони роблять ставку на те, що дефіцит боєприпасів в Україні збережеться або посилиться. Тому що якщо чеська ініціатива почне працювати, або якщо Конгрес США схвалить пакет допомоги, то росіянам стане набагато важче досягти прогресу на фронті. І їм буде важко втримати темп, якщо вони не мобілізують більше ресурсів за цей час. Особливо, якщо Україна також встигне завершити будівництво укріплень. Звичайно, те, що росія досі не мобілізувала більше солдатів, не означає, що вона не зробить цього пізніше. Але в такому випадку буде занадто пізно для більшої частини літнього наступу.
То якою ж є загальна картина? Є багато розмов про великий російський літній наступ, і коли я дивлюся на це, мені також здається, що росіяни планують збільшити інтенсивність, як тільки закінчиться сезон багнюки. Але я не бачу такого обсягу приготувань, які були б необхідні для різкого збільшення інтенсивності. І з цієї причини я скажу, що, на мою думку, є деякі ознаки оптимістичного упередження, що вони роблять ставку на те, що все буде добре для них, і що з українського боку нічого не вийде. А оптимістичний ухил, очевидно, ніколи не є добрим рецептом для військового успіху, і я дійсно не бачу ознак того, що на українців чекає неминучий крах. Тож ми, ймовірно, побачимо, як росіяни намагатимуться розпочати літній наступ, і вони можуть досягти певного просування. Але я не думаю, що ми повинні очікувати, що події раптом різко прискоряться, і що лінія фронту впаде.
