Знаю, що то не правильне питання з огляду всього, але чотири букви, що складаються в одне «чому?» часто звучать в моїй голові. Вже не «чому це сталося?», а «чому так довго?». Зізнаюся, в мене є своя власна відповідь на це питання, не думаю, що популярна. Часом, вона спасає, а часом штовхає в безодню моральних страждань.
Коли я думаю про все те, що відбувається і затягнулося майже на 3 роки, я часто думаю про те, що воно так має бути і навіть не 3 роки. Це болюче усвідомлення. Але ще більшої болі завдає той факт, що якби війна закінчилася сьогодні, через 2 роки потому, нічого б не змінилося. Ніхто нічого не зрозумів. Ніяких висновків не зроблено. Досі. Ніби цього мало.
Перші пів року війни настрій у всіх був таким, що здавалося, що це і стане переломним моментом. Страшним, болючим і несправедливим. Але переломним. У стосунках, які ніколи не були здоровими. У стосунках, яких, по суті, не було.
Але зараз, коли щодня (не віриться) я досі чую від когось російську мову, хтось досі підписаний на російських блогерів, хтось не може жити без російської попси, мене починають лякати мої власні думки. Лякати, але все менше дивувати. Справа ж навіть не в території. Справа в нашому праві на власну мову, історію та культуру, які ніхто не може у нас відняти. Війна ж насправді не за територію. Вона за національну ідентичність.
Ми всі б хотіли, щоб війна закінчилася якнайшвидше, але я все частіше думаю про те, що якщо вона закінчиться сьогодні, то неодмінно прийде ще раз з більшою силою. Висновків не зроблено, біль не прожито, рішучих дій не застосовано.
На кожне «скільки ще?» в думках виринає «Доки ви не зрозумієте». Доки не спалите всі мости, доки не розібʼєте всі кайдани і не розірвете всі звʼязки й нічого собі не залишите. Доки не почнете згадувати з ненавистю як гітлера, аушвіц та голокост. Доки не зрозумієте, що все, що зараз відбувається стосовно українського народу - це те саме. Доки будь-який звʼязок чи наративи зі сторони сусідів не викликатимуть у вас глибоку огиду і тверде «ніколи знову». Доки не зрозумієте, що ця війна не просто фізична, що ця війна може забрати не лише тіло.
Ось скільки ще. Для того, щоб більше ніколи не повторилося. Не мало ні найменшого шансу.
