Чому ми боїмося монооксиду водню або що таке хемофобія?

У 2014 році, у журналі Nature Chemistry, вийшла жартівлива стаття(це був блог, бат енівей) під назвою “Повний огляд споживчих товарів, що не мають хімії у складі”. Якщо ви хоч трохи знайомі з тим, як працює наш Всесвіт і ходили на уроки хімії у школі, то для вас, певно, очевидно, що таких товарів не існує і не може існувати. Але чому ж тоді ми досі лякаємось хімічних формул у складі косметики чи продуктів харчування?

Як на мене, то основною причиною страху перед хлоридом натрію(що є звичайною харчовою сіллю) є звичайна необізнаність.

Хемофобія - це страх перед хімічними речовинами, який часто ґрунтується на недостатній освіченості людей. Він є ірраціональним, оскільки всі речовини, з яких складається наш світ, є хімічними.

Хімія є лише наукою, що описує характеристики речовин та їх взаємодії. Однак у суспільстві панує переконання, що "хімічні" речовини, які виготовляються штучно, завжди небезпечні для здоров'я людини. Навіть у разі, коли безпека синтетичних речовин доведена численними дослідженнями або просто здоровим глуздом, як безпечність води(монооксиду водню), люди все ще надають перевагу "натуральним" альтернативам. Часто це навіть не страх перед конкретними речовинами, як страх перед невідомими і складними назвами.

Признавайтесь, скільки разів ви рахували кількість “єшок” у ваших улюблених чіпсах, щоб зрозуміти наскільки вони шкідливі?(бо я це робила постійно).

Багато людей досі сприймають харчові добавки з E-номерами як шкідливі, хоча деякі з цих додатків складаються з цілком безпечних інгредієнтів, таких як лимонна кислота (E330) або харчова сода (E500). Ці неправдиві стереотипи поширюються некоректною інформацією, яку використовують псевдонаукові ЗМІ, щоб маніпулювати громадською думкою та створювати хибні уявлення.

І можливо це і не було б такою проблемою, якщо б це не призводило до того, що люди відмовляються від навіть необхідних ліків через “небезпеку”, яку в них бачать.

А що ви думаєте про “хімію” у ваших продуктах?