Нам завжди здається, особливо в юності, що люди, з якими ми щиро дружимо, спілкуємося, проводимо час, залишаться поруч назавжди. Це перша ілюзія на нашому життєвому шляху.
Адже коли ми починаємо зростати та змінюватися, автоматично змінюється й коло людей поруч з нами. Тому що оточення завжди відображає те, ким ми є зараз. Це наше вібраційне коло. Коли змінюється наша частота, енергетика, переконання - змінюється й середовище, в якому ми живемо. І навіть житло, діяльність, смаки змінюються, бо ми стаємо новими. Життя постійно відшліфовує нас до кращої версії себе. Це природний процес.
Відносини завжди є взаємним обміном енергією. Кожна людина приходить у наше життя з певною роллю - як вчитель, як трансформатор. Коли ця роль виконана і всі уроки відпрацьовані, зв’язок природно завершується. Це не про «поганих» людей і не про зраду - це завершення циклу душ, який допоміг нам побачити те, що раніше залишалося невидимим.
Поруч з нами залишаються лише ті душі, хто готовий приймати нас у будь-яких проявах. Хто радіє нашим змінам, підтримує у розвитку, намагається зрозуміти або розділяє нові погляди та переконання.
Буває й навпаки. Іноді люди повертаються у наше життя і тоді починається зовсім інший рівень взаємодії - більш глибокий, щирий та усвідомлений. Або вони повертаються в новій якості, щоб бути у нашому житті вже на іншому рівні.
Для істинних зв’язків не існує ні часу, ні відстані. Вони залишаються з нами, де б ми не були і яке б життя не проживали.
Адалія. Духовний провідник вищих вимірів.
