«Там, де народжуються міфи» — 2 частина.
Ксантея та її друзі вирушають на Крит на експедицію. Чим може їх здивувати затишний, стародавній Іракліон?
Ксантея та її друзі вирушають на Крит на експедицію. Чим може їх здивувати затишний, стародавній Іракліон?
Відмерло водночас усе: бажання й безмежність, жага і спрага – зникли, згас вогонь незламної надії. Як у жовтневу ніч: блукаєш містом, його вузькими, проточними вуличками, що течуть собі слизькими порогами. Змії. Мерзенно-слизькі гадюки.
Марта приїхала до села, якого не було на жодній сучасній мапі. Потяг зупинився на платформі без назви, попередньо зменшивши хід, наче вагався, чи варто зупинятись зовсім. Вийшла вона одна, у пальті, що мало запах попередньої осені, і з валізою, в яку вмістилось усе її "після".
На мертвій планеті щось поворухнулося вперше. Але побачив це лише один хлопчик — і після того світ уже не був таким самим.
На Аврії люди садять спогади, що проростають реальністю. Та що станеться, коли ті, хто пам’ятає — зникнуть?
У місті, якого не існує, цифрова душа шукає себе серед покинутих спогадів і кохання, яке не мало статися. «Кремнієвий сад» — ліричний кіберпанк про пам’ять, втрату й надію, що проростає навіть у найхолодніших глибинах мережі.
Атмосфера міста Салоніки і знайомство з традиціями Ксантеї та її друзів.
Знайомство з персонажами новели «Там, де народжуються міфи».
Море таке таємниче і незбагненне, манить своєю красою, дає відчуття гармонії. Воно викликає бурю емоцій і коли спокійне, і коли бурхливе. А ще море дарує кохання. Кохання, як саме море, що тече крізь час. Справжнє кохання здатне подолати всі перешкоди.
Володимир сидів у своїй невеликій квартирі, дивлячись на старе радіо, яке стояло на підвіконні. Йому було вже за сімдесят, і це радіо було єдиним, що залишилося від його молодості. Він пам’ятав, як купив його в 1968 році на першу зарплату.
Збірка новел «Дим» Міли Смолярової — це як музичний альбом, де кожен твір звучить, як окрема пісня. Кожна новела — це маленький всесвіт, де персонажі переживають свої внутрішні битви в умовах, до яких життя їх не підготувало.
Глава 5. І от наче, можеш дотягнутися до того вікна, що майже попід стелею, з якого ледве-ледве пробивається сонячне світло, але вибратися назовні не можеш – вікно занадто вузьке для твого довгого кістлявого тіла.
Глава 4. Але подорослішавши, М. закине звичку страждати від несвідомого нерозділеного кохання до матері, а лиш з відразою згадуватиме про це, як про щось безсоромне, що так сильно заважало йому спати.
Тригер ворнінг! Глава 3. Він міг бубоніти сам з собою при будь-яких умовах, але тільки поруч з тими людьми, яким він довіряв. Як тільки до мене, через пару місяців нашого спільного проживання, з’явилась довіра, він тут же забубонів, як противний голосистий джміль влітку.
Глава 2. І навіть справа не в тім, що я сильно спітніла, а в тім, що «здоровий гетеросексуальний хлопець» відмовляється міряти футболку, щойно зняту з дівчини, яка йому «так шалено подобається»?
Глава 1. Питання віри часто ставало перечіпкою між нами. Але якщо віра в цілющі та життєдайні властивості води кульгала, то віра в безкінечне та щасливе потойбічне життя впевнено йшла на своїх двох та ще й радісно підскакувала.
futurism, dystopia, cyberpunk
taurus | esfj | writer
Мрійниця, емпат, творча.