Новела

Глава 2. Продовження історії кохання. Що ж далі?

Море таке таємниче і незбагненне, манить своєю красою, дає відчуття гармонії. Воно викликає бурю емоцій і коли спокійне, і коли бурхливе. А ще море дарує кохання. Кохання, як саме море, що тече крізь час. Справжнє кохання здатне подолати всі перешкоди.

Володимир сидів у своїй невеликій квартирі, дивлячись на старе радіо, яке стояло на підвіконні. Йому було вже за сімдесят, і це радіо було єдиним, що залишилося від його молодості. Він пам’ятав, як купив його в 1968 році на першу зарплату.

Тригер ворнінг! Глава 3. Він міг бубоніти сам з собою при будь-яких умовах, але тільки поруч з тими людьми, яким він довіряв. Як тільки до мене, через пару місяців нашого спільного проживання, з’явилась довіра, він тут же забубонів, як противний голосистий джміль влітку.

Глава 2. І навіть справа не в тім, що я сильно спітніла, а в тім, що «здоровий гетеросексуальний хлопець» відмовляється міряти футболку, щойно зняту з дівчини, яка йому «так шалено подобається»?

Глава 1. Питання віри часто ставало перечіпкою між нами. Але якщо віра в цілющі та життєдайні властивості води кульгала, то віра в безкінечне та щасливе потойбічне життя впевнено йшла на своїх двох та ще й радісно підскакувала.

Якщо весь час летіти на швидкості 250 км\год не помічаєш дрібні царапини, що роблять гілки, дрібне каміння, що оббиває фарбу і робить вм'ятини, так і людська душа.

Це зовсмі не весела історія про життя дівчини, що вела некрологи і хотіла здійснити якомога більше людських мрій та розповісти їх історії. Останнє бажання не дало їй змоги розповісти власну

Артур продав душу дияволу – так казали сусіди. Продав за повний комплект принад щасливого життя: кар'єру, сходинки якої більше нагадували екскаватор, за вірних друзів, двійку синів і прекрасну дружину.

Яна сиділа вже годину чекаючи на розмову, важко ковтаючи слину і чуючи стукіт серця у вухах, її брови звелись докупи ніби підтримуючи одна одну, а ноги не знаходили собі місця.