Море таке таємниче і незбагненне, манить своєю красою, дає відчуття гармонії. Воно викликає бурю емоцій і коли спокійне, і коли бурхливе. А ще море дарує кохання. Кохання, як саме море, що тече крізь час. Справжнє кохання здатне подолати всі перешкоди.
Володимир сидів у своїй невеликій квартирі, дивлячись на старе радіо, яке стояло на підвіконні. Йому було вже за сімдесят, і це радіо було єдиним, що залишилося від його молодості. Він пам’ятав, як купив його в 1968 році на першу зарплату.
Збірка новел «Дим» Міли Смолярової — це як музичний альбом, де кожен твір звучить, як окрема пісня. Кожна новела — це маленький всесвіт, де персонажі переживають свої внутрішні битви в умовах, до яких життя їх не підготувало.
Глава 5. І от наче, можеш дотягнутися до того вікна, що майже попід стелею, з якого ледве-ледве пробивається сонячне світло, але вибратися назовні не можеш – вікно занадто вузьке для твого довгого кістлявого тіла.
Глава 4. Але подорослішавши, М. закине звичку страждати від несвідомого нерозділеного кохання до матері, а лиш з відразою згадуватиме про це, як про щось безсоромне, що так сильно заважало йому спати.
Тригер ворнінг! Глава 3. Він міг бубоніти сам з собою при будь-яких умовах, але тільки поруч з тими людьми, яким він довіряв. Як тільки до мене, через пару місяців нашого спільного проживання, з’явилась довіра, він тут же забубонів, як противний голосистий джміль влітку.
Глава 2. І навіть справа не в тім, що я сильно спітніла, а в тім, що «здоровий гетеросексуальний хлопець» відмовляється міряти футболку, щойно зняту з дівчини, яка йому «так шалено подобається»?
Глава 1. Питання віри часто ставало перечіпкою між нами. Але якщо віра в цілющі та життєдайні властивості води кульгала, то віра в безкінечне та щасливе потойбічне життя впевнено йшла на своїх двох та ще й радісно підскакувала.
Якщо весь час летіти на швидкості 250 км\год не помічаєш дрібні царапини, що роблять гілки, дрібне каміння, що оббиває фарбу і робить вм'ятини, так і людська душа.
Це зовсмі не весела історія про життя дівчини, що вела некрологи і хотіла здійснити якомога більше людських мрій та розповісти їх історії. Останнє бажання не дало їй змоги розповісти власну
Артур продав душу дияволу – так казали сусіди. Продав за повний комплект принад щасливого життя: кар'єру, сходинки якої більше нагадували екскаватор, за вірних друзів, двійку синів і прекрасну дружину.
Коротка розповідь, як кілька слів перевертають світ, руйнуючи плани, поглинають у невідомість та любов посеред цього.
Яна сиділа вже годину чекаючи на розмову, важко ковтаючи слину і чуючи стукіт серця у вухах, її брови звелись докупи ніби підтримуючи одна одну, а ноги не знаходили собі місця.
Мрійниця, емпат, творча.
Металева Пані з присмаком кави
