Відмерло водночас усе: бажання й безмежність, жага і спрага – зникли, згас вогонь незламної надії. Як у жовтневу ніч: блукаєш містом, його вузькими, проточними вуличками, що течуть собі слизькими порогами. Змії. Мерзенно-слизькі гадюки.
На Аврії люди садять спогади, що проростають реальністю. Та що станеться, коли ті, хто пам’ятає — зникнуть?
Він стоїть нерухомо, відчуваючи кожну мить свого краху. Він хоче віддатися мені, як єдиній реальній речі в його світі брехні.
Приділіть будь ласка пару хвилин та оцініть мою першу розповідь - завдання курсу креативного письма. Тільки опис. Без граматики і всього іншого. Дякую за заздалегідь. Щось треба - звертайтесь.
8:50, 12:08, 15:31, 17:28, 19:10, 20:30 — тут збираються сотні, а може й більше, нікому не потрібних похмурих історій. Тут і ми почнемо цей шлях завдовжки в дві години.
Кавові розповіді
futurism, dystopia, cyberpunk
