Навесні 2026 року український інформаційний простір заповнили повідомлення про нібито масштабний приїзд іноземних робітників, зокрема Індії, Бангладеш та країн Африки. У соціальних мережах поширювали твердження, що іноземці масово заселяють українські міста, отримують вищі зарплати та кращі умови праці.
Ці новини викликали помітне обговорення в суспільстві. Подібні публікації підхоплювалися локальними групами та викликали багато обурення. Саме це стало приводом для створення багатьох мемів на тему масової імміграції, зокрема тренду на створення ШІ-зображень з великою кількістю іммігрантів з Індії в приміщеннях та на вулицях українських міст. Пояснюємо, що це за фейк, як він утворився та які наслідки несе за собою.
Що це за маніпуляція?
Трудова міграція — це законний процес переміщення людей з метою тимчасового або постійного працевлаштування, який чітко регулюється Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Згідно з ним, іноземець може приїхати та працювати тільки за умови, якщо роботодавець отримає офіційний дозвіл від Державної служби зайнятості, а сам робітник — візу та посвідку на тимчасове проживання від Державної міграційної служби (ДМС).
Жодного спрощення законодавства, яке б дозволяло безконтрольний в'їзд мільйонів іноземних громадян, в Україні не відбувалося. Будь-які твердження про масове переселення суперечать чинній нормативно-правовій базі та процедурам безпекової перевірки іноземців під час воєнного стану.
Як усе почалося?
Основою для маніпуляції став реальний факт демографічної кризи в Україні. Вона викликана тривалим падінням рівня народжуваності, смертністю та частковим виїздом українців за кордон через повномасштабне вторгнення. Міністерство економіки України ще у 2024 році оприлюднило прогноз, згідно з яким для забезпечення стабільного зростання ВВП на рівні 7% країні знадобиться додатково 4,5 мільйона робочих рук до 2030 року.
Початком штучного розповсюдження фейку стала колонка представника рекрутингового бізнесу Дмитра Карпенка на сайті медіа «Громадське», де для свого матеріалу він використав прогноз Мінекономіки. Автор аналізував дефіцит кадрів в Україні та зазначав, що наразі правила в'їзду для іноземців є надзвичайно суворими, тому більшість кандидатів відсіюються на етапі отримання віз.
Російські пропагандисти взяли з цього матеріалу лише згадану цифру прогнозу в розмірі 4,5 мільйона і повністю спотворили контекст. Вони трансформували дані у меседж про те, що «український уряд планує привезти 4,5 мільйона індусів» (коректний варіант – індійців, оскільки індуси — це послідовники індуїзму, тоді як громадяни Індії є індійцями).
Остаточно дезінформація масштабувалася після інциденту в Івано-Франківську. Мешканці одного з житлових комплексів отримали повідомлення від керуючої компанії «Благо» про те, що через брак двірників для прибирання залучать трудових мігрантів з Індії. Згодом компанія офіційно вибачилася за некоректну комунікацію та пояснила, що іноземці є будівельниками підрядної організації. Проте пропаганда використала цей привід для поширення паніки.
Що говорить статистика?
За даними ВВС, масово писати про наплив мігрантів до України почали з травня 2026 року. Кількість постів зі словом "індус" у телеграмі збільшилася у 15 разів порівняно з попередніми місяцями, а аудиторія постів сягнула 33 млн переглядів. Боти поширювали підготовлені наративи, де нібито “понаїхали індуси”, яким платять більше, тоді як українцям відмовляють у працевлаштуванні. При цьому часто у цих повідомленнях немає жодних посилань на те, хто це заявив і звідки ця інформація.
Для підкріплення фейку інформаційний простір наповнили контентом, створеним штучним інтелектом, та відеороликами, вирваними з контексту. Одним із найвідоміших було відео, де іммігранти перуть одяг у нібито річці Бистриця (Івано-Франківськ), хоча насправді воно було зняте безпосередньо в Індії.
Статистика Державної міграційної служби України спростовує заяви про мільйони мігрантів. За 4 місяці 2026 року ДМС видала лише 1733 дозволи на проживання іноземцям у зв’язку з працевлаштуванням.
Голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник також спростував можливість масового залучення мігрантів: «Іноземці можуть стати додатковим містком, який допоможе нам перейти цю прірву з нестачі робочих рук. Але вони завжди будуть лише допоміжною, а не основною силою на нашому ринку праці».
Водночас він наголошує, що Україна фізично не здатна швидко залучити мільйони іноземців, оскільки їй доводиться конкурувати за людський ресурс з іншими європейськими країнами, які пропонують вищий рівень умов працевлаштування.
Що буде далі?
Якщо не протидіяти цій тенденції, наслідком поширення таких фейків стане зростання ксенофобії, зниження довіри до державних інститутів та виникнення внутрішніх конфліктів. Особливо критичними ці наслідки можуть бути в контексті післявоєнного часу, коли залучення працівників з інших країн буде важливим для відбудови інфраструктури та відновлення економіки до нормативного стану.
Наукова співробітниця Інституту демографії НАН України Ірина Майданік зазначає, що іммігранти, які розглядають Україну як місце довготривалого або постійного проживання, потребують комплексних механізмів інтеграції: «Надзвичайно важливими є доброзичливе ставлення місцевого населення, відсутність ксенофобії та формування інклюзивного суспільного середовища, у якому люди почуватимуться прийнятими та захищеними».
Попри зусилля дезінформаторів, соціальні дослідження свідчать про високу стійкість населення до таких маніпуляцій. За даними опитувань соціологічної групи «Рейтинг» та інституту Gallup, 37% українців вважають, що залучення іноземних робітників у майбутньому принесе користь економіці країни для відбудови, 28% займають нейтральну позицію, і 27% вбачають у цьому шкоду. Цей показник українців у питаннях міграції є навіть вищим, ніж у громадян сусідніх Угорщини чи Словаччини.
Як розпізнати фейк?
Оскільки ця інформаційна кампанія триває, головне завдання кожного читача — не транслювати чужі маніпуляції. Необхідно пам'ятати, що Росія завжди намагатиметься підхопити та розкрутити маніпуляції у суспільстві, які спрацювали в інших країнах чи спільнотах. Для того, щоб захистити себе та свій простір від дезінформації — дотримуйтеся кількох кроків:
Перевіряйте першоджерела. Якщо публікація посилається на статтю чи заяву людини, знайдіть оригінальний текст. У деяких випадках може виявитися, що інформацію було вирвано з контексту або її просто не існувало. Якщо в публікації не зазначено джерел — рекомендуємо спочатку знайти інші матеріали на цю тему, щоб переконатися в достовірності інформації.
Довіряйте надійним медіа. Соцмережі та певні медіа можуть публікувати будь-які матеріали, які викликають паніку та обурення в суспільстві. Перш ніж довіряти інформації, рекомендуємо перевірити її правдивість серед медіа, які знаходяться в білому списку ІМІ. Якщо інформація в таких медіа відсутня, але поширюється в соцмережах — ймовірніше, що це фейк.
Уважно оцінюйте фото та відео. Перевіряйте деталі зображень на наявність ШІ-неточностей та пам’ятайте, що деякі візуальні матеріали можуть бути вирваними з контексту, як у ситуації з річкою Бистриця в Івано-Франківську.
Також, якщо ви побачили дезінформацію в соцмережах – рекомендуємо поскаржитися на публікацію на платформі та не взаємодіяти з таким контентом.
