Небесній сотні.

Революції та дії, в яких людина юре на себе рівно-пропорційну частку як індивідума, рушійної енерґії, так і частини колективної стихії, це вимагає жертви, а жертва вимагає чесноти.

Але апогей людської сили в призмі ідеологічної енерґії, сили власних поглядів, як пояснював Аристотель — єдина мірка, якою віруванню додається вартість — це віддача життя за неї ж. "Я маю стати меншим, аби Він став більшим".

Ця сакральна жертовність — ідеал будь-якого християнина та людини, яка називається правою. Можна багато говорити про довершеність, чи недовершеність починань цих сміливих людей, або про їх вклад, ми знаємо лиш одне: диявол криється в деталях і режим, суть та системний зміст його руки — це уся загалом система демократичного модерну, ліберальної будущини. Болохівство та зрадливість, віддача держави в руки ворогові та лобіювання, проти якого вистояв Майдан — це, безперечно, вічна риса людей та країн. Проте ніяка раніше ґльобальна, всеохоплююча система ніколи так не була пропитана цим, як сучасний світ людей малого калібру, людей-бюлетеней, одиниць, інкорпорованих у вічне прагнення до комфорту і приземлености у вигляді демократичної системи, яку похитнув, та на жаль не повалив націоналістичний дух Майдану.

Смерть для світу, а себто і смерть для його цінностей, які звучать від неіснуючих облич у дрес-коді, на користь королів-завойовників та великої козацької авантюри, такої, як на Покрову 2014-го, коли ті, кого ми згадуємо як рятівників України, мали в оточенні та пересилені відбивати нац-болів, "ряжених" козаків та іншу нечисть, таким є тотально фіналізований, стверджений дух Сотні. Не як проґрама, чи засада, а лише як відчуття, яке веде їхню память навіть далі, ніж ці сини України могли уявити.

[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ

[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:

[email protected]

[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:

@AnghartaBot