Кожна будівля у Львівському Середмісті володіє власною історією яка тягнеться кількох століть.
Ренесансні та барокові кам'яниці візуально окреслюють архітектурні кордони старого міста. Затишні вулиці в поєднанні із новомодерними закладами утворюють приємне уявлення про спокійне життя у Львові. Епіцентром краси фасадів будинків є головна площа міста - площа Ринок. Тут розташовано 43 будинки або кам’яниці. До речі, термін “кам'яниця” поширився після перебудови згорілого дерев'яного міста на кам'яне на початку ХVIII століття. Очевидно, кожна будівля унікальна у оздобленні та історії. Проте, чорний колір будинку на площі Ринок під номером 4, різко вирізняється та створює дивний контраст.
Сарафанне радіо забезпечує існування різноманітних ідей та домислів про причини виникнення такого кольору. Запрошуємо зазирнути у справжню історію Чорної кам'яниці та розібратися у причинах існуванні завжди модного забарвлення в центрі міста. Чорну кам’яницю було збудовано в 1589 році у стилі пізнього ренесансу Петром Барбоном та Павлом Римлянином. У 1596 році власником будинку став фармацевт Ян Лоренцович, який збудував третій поверх та відкрив у приміщенні одну з перших аптек в місті. Звісно, до Чорної кам'яниці тут були інші будинки, однак через дерев’яну структуру їх було знищено в результаті декількох пожеж на початку XVI століття. Поступово, через наступні зміни власників до окраси фасаду додавались елементи додаткового декору та змісту. Зокрема, це скульптури святих Станіслава Костка, Яна з Дуклі, Луки та Мартина. Святий Лука (покровитель лікарів) та святий Мартин були особистими патронами власника у XVII столітті, лікаря Мартина Никанора Анчевського. Відповідно в той період часу кам'яниця називалася Анчевською.
Легенда про Мартіна
Центральною скульптурою, що прикрашає фасад є зображення вершника, який відрізає шмат власного плаща та віддає його прохачу внизу. Сюжет пов'язаний із легендою про Мартина Турського Милостивого. Згідно з оповідями, будучи римським солдатом, Мартин часто допомагав бідним та жебракам. Одного разу від відрізав частину свого плаща - “капу”, щоб віддати її жебракові для зігрівання. Після хорошого вчинку Мартину приснився Христос із ангелами, що зумовило його згодом охреститися. Цікаво, що саме звідси пролягає історична тяглість “капеланства” (капа - плащ), оскільки колишній військовий був охрещений та навіть згодом став єпископом.
Цікаво. що:
Відомий та впливовий у місті городянин Ян Лоренцович відкрив тут одну з перших у Львові аптек. Як посаг, кам’яницю передали внучці Реґіні, що вийшла заміж за лікаря та секретаря короля Яна ІІІ Собєського - Мартина. Саме він прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона — Святого Мартина. Поруч із нею бачимо фігуру львівського святого Станіслава Костки, а над входом до кам’яниці — фігуру Богородиці. Всередині XIX століття кам'яниця змінила зовнішній вигляд, оскільки було добудовано ще один поверх. Після численних реставрацій відповідно до візій нових власників у 1929 році кам’яниця отримала статус Історичного музею Львова. Сьогодні у будинку знаходяться відреставровані приміщення та дворик Львівського історичного музею.
Архітектура. Чому Чорна кам'яниця є унікальною?
Фасад будинку є асиметричним щодо розташування вікон. Декоративна різьба по каменю над вікнами та головним входом до будинку Суцільна текстура фасаду діамантового русту Біля входу можна віднайти кам'яний виступ який слугував сидінням для охоронця Всередині збережені дерев'яні балкові перекриття стелі
Свою назву Чорна кам’яниця одержала у ХІХ столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря й світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами. Хоча у 60-і роки ХХ століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам’яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Таємничість цієї кам’яниці полягає в тім, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, це закопчення золою білого каменю пісковика внаслідок багаторічного опалення кам’яниці. Проблема обігріву будинків зимою у середньовіччі стояла досить гостро. Для збереження тепла навіть килими вішали на певній відстані від стіни для того, щоб створити повітряний прошарок. А для опалення будинку у його підвалі розпалювали двокамерну піч. Палаючі дрова нагрівали каміння і гаряче повітря від розпечених каменів йшло трубами на всі поверхи. Пористий камінь-пісковик, з якого побудована кам’яниця, протягом століть активно поглинав пил і сажу, і таким чином з білого перетворився на чорний. Першим власником цієї кам’яниці, а точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва, тому її називали Київською. У кінці ХVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського, тож вже у XVII столітті кам’яниця називалася «докторівською».
Легенди
Легенда про привид чорної вдови
Одна з найпопулярніших легенд розповідає про привид чорної вдови, яка нібито живе у Чорній Кам'яниці. За переказами, в будинку колись мешкала багата і впливова родина. Один з її членів, вельможа, накликав на себе прокляття через свої злодіяння. Його дружина, яка дуже його любила, не витримала смерті коханого і наклала на себе руки. Вважається, що її дух досі блукає кімнатами будинку, одягнений у чорну сукню, оплакуючи втрату.
Легенда про привида алхіміка
Ще одна легенда пов'язана з привидом алхіміка. Колись у кам'яниці жив алхімік, який намагався знайти філософський камінь і створити еліксир безсмертя. Під час одного з експериментів сталася жахлива аварія, яка призвела до його смерті. Мешканці будинку і до сьогодні чують вночі дивні звуки, що нагадують алхімічні експерименти, і бачать примарні світла у вікнах.
Легенда про зачаровану скриню
Існує також легенда про зачаровану скриню, яка прихована десь у стінах будинку. Говорять, що один із власників Чорної Кам'яниці був заможним купцем, який вночі вірив у магію і звернувся до відьми, щоб захистити свої багатства. Відьма створила зачаровану скриню, яка ховає всі його скарби, але тільки той, хто зможе розгадати закляття, зможе її відкрити. Вважається, що багато хто намагався знайти цю скриню, але ніхто не зміг подолати магічний захист.
Легенда про загадкову ляльку
Ще одна містична історія розповідає про загадкову ляльку, яку знайшли у стінах Чорної Кам'яниці під час ремонту. Лялька була дуже старовинною і виглядала лякаюче. Вважається, що вона належала дитині, яка загинула у цьому будинку за загадкових обставин. Відтоді лялька стала предметом містичних розповідей. Деякі люди стверджують, що бачили, як вона рухається, а інші чули дитячий сміх і плач вночі.
Легенда про викрадені душі
За однією з найстрашніших легенд, у Чорній Кам'яниці мешкав чаклун, який викрадав душі людей і зберігав їх у спеціальних посудинах. Ці душі він використовував для своїх темних ритуалів. Кажуть, що іноді вночі можна почути стогони і благання тих, чиї душі були замкнені в цих посудинах.
Ці містичні легенди продовжують жити серед мешканців Львова і туристів, які відвідують Чорну Кам'яницю. Вони додають таємничості і привабливості цій унікальній історичній споруді, роблячи її одним із символів міста.
Легенда про походження чорного кольору
За однією з легенд, чорний колір кам'яниці з'явився через дим і сажу, які залишалися від численних пожеж у місті. Кажуть, що у минулому в будинку жили алхіміки, які проводили свої експерименти, і дим від їхніх вогнищ осів на стінах, надаючи їм темного відтінку. Інші ж вважають, що чорний колір з'явився через особливий метод обробки каменю, який використовували для будівництва будинку.
Легенда про прокляття
Інша легенда розповідає, що Чорна Кам'яниця була проклята. Колись у ній мешкала родина, яка займалася чорними справами і знущалася з бідних. Після смерті власника будинку, на кам'яницю було накладено прокляття, яке й стало причиною її темного кольору. Відтоді всі мешканці будинку стикалися з нещастями та бідами.
Легенда про скарби
Існує також легенда про приховані скарби в Чорній Кам'яниці. Говорять, що один із колишніх власників будинку, багатий купець, заховав тут свої незліченні багатства. Після його смерті ніхто не зміг знайти скарби, і вони залишаються схованими в стінах кам'яниці до сьогоднішнього дня. Вважається, що темний колір стін має охороняти ці скарби від сторонніх очей.
Архітектурні особливості
Чорна Кам'яниця є унікальним прикладом ренесансної архітектури з елементами готики. Її фасад вкритий темним піщаником, що надає їй характерного вигляду. Будинок побудований в кінці XVI століття для купця Костянтина Корнякта, одного з найзаможніших людей Львова того часу. На першому поверсі кам'яниці розташовані крамниці, а верхні поверхи використовувалися для житлових приміщень.
Сучасність
Сьогодні Чорна Кам'яниця є частиною Львівського історичного музею і відкрита для відвідувачів. Вона продовжує приваблювати туристів своїм загадковим виглядом та легендами, які оточують її історію. Чорна Кам'яниця залишається символом багатої історії та культури Львова, її легенди та таємниці продовжують жити у серцях мешканців та гостей міста.
