ЧОРНІ КОНІ

ЧОРНІ КОНІ

(рондель)

Чорні коні мчали через поле,

Вітер гнав табун попри негоду,

Слід копит мутив в калюжах воду,

Ніч таке не бачила ніколи.

Місяць був тим свідком мимоволі,

Сяйво ледь світило в цю погоду.

Чорні коні мчали через поле,

Вітер гнав табун попри негоду.

На шляху мелькали суходоли,

Страх й відвага гнали цю породу

Через степ, від заходу до сходу.

Щоб позбутися лихої долі

Чорні коні мчали через поле.

Мирослав Манюк

07.09.2025

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

111Прочитань
0Автори
1Читачі
На Друкарні з 16 липня

Більше від автора

  • БЕЗ СЛІВ

    БЕЗ СЛІВ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ЖИТТЯ БЕЗ КОХАННЯ

    ЖИТТЯ БЕЗ КОХАННЯ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ЖОВТЕНЬ 2025

    ЖОВТЕНЬ 2025

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Шкірозамінник

    Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Шкірозамінник

    Спочатку все здається нічиїм та ніяким, а потім формується в метражі [Присвячується маминій зеленій сумці з жовтими лямками]

    Теми цього довгочиту:

    Вірші