Одним із ключових показників ефективності державних реформ є не кількість ухвалених нормативних актів, а те, наскільки відчутними є їхні результати для людей. Саме тому автоматизація процесів у системі виконавчого провадження є важливим кроком до скорочення бюрократії та підвищення ефективності державного управління.
24 жовтня відбулася подія, яку можна вважати важливим етапом цифрової трансформації цієї сфери: автоматизована система виконавчого провадження вперше без безпосередньої участі виконавця зняла арешт із рахунків боржника після повного погашення заборгованості та виключила його з Єдиного реєстру боржників. Станом на момент оприлюднення інформації вже було проведено 2656 таких операцій.
На перший погляд, ідеться про технічне вдосконалення державної системи. Проте практичне значення цієї зміни значно ширше. Вона демонструє перехід від моделі, за якої навіть після виконання зобов'язань людина може бути змушена чекати на додаткові адміністративні дії, до моделі, у якій результат досягається автоматично за наявності передбачених законом підстав.
Раніше після сплати боргу процедура зняття арешту могла вимагати додаткового звернення до виконавця та очікування на оформлення відповідного рішення. Тепер за визначених законодавством умов цей процес автоматизовано для виконавчих проваджень на суму до 10 мінімальних заробітних плат за умови повного погашення заборгованості.
Це має особливе значення для людей, які після розрахунку за своїми зобов'язаннями прагнуть якомога швидше повернутися до повноцінного користування власними коштами та майном. Автоматизація дає змогу скоротити кількість адміністративних процедур, зменшити навантаження на виконавців і зробити процес виконання рішень більш передбачуваним.
Водночас важливо розуміти, що цифровізація не скасовує вимог законодавства й не означає автоматичного зняття будь-якого арешту в кожній ситуації. Механізм застосовується за встановлених законом умов, а його ефективність залежить від коректності даних, належної взаємодії інформаційних систем і правильного відображення факту погашення заборгованості.
Не менш важливим є й інший напрям змін — посилення захисту майнових прав громадян. Поріг вартості єдиного житла, на яке не може бути звернено стягнення за відповідних законодавчих умов, підвищено з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. Такий крок спрямований на посилення майнових гарантій і перегляд меж захисту житла в межах виконавчого провадження.
У сукупності ці рішення демонструють комплексний підхід: з одного боку, держава спрощує процедури для тих, хто вже виконав свої зобов'язання, а з іншого — посилює гарантії захисту майнових прав громадян. Саме поєднання ефективного виконання рішень і дотримання прав людини має бути основою сучасної системи правосуддя.
Звичайно, оцінювати результативність таких змін потрібно не лише за кількістю автоматичних операцій. Важливими показниками залишаються швидкість проходження процедур, відсутність технічних помилок, своєчасність оновлення інформації в реєстрах і можливість оперативно виправляти ситуації, коли дані не синхронізуються належним чином. Необхідно також забезпечити зрозумілий механізм реагування на можливі помилки, адже автоматизація має не тільки прискорювати процеси, а й гарантувати належний захист прав громадян.
Окремої уваги заслуговує міжвідомча співпраця, завдяки якій подібні рішення стають можливими. Розроблення законодавчих змін, технічна реалізація та впровадження нових процедур потребують узгодженої роботи Міністерства юстиції, Уряду, Верховної Ради, розробників цифрових рішень, державних і приватних виконавців.
Головний висновок полягає в тому, що справжня цифровізація — це не просто перенесення державних процедур в електронний формат. Це усунення зайвих кроків, скорочення часу очікування та створення системи, яка працює передбачувано й у межах закону.
Перші 2656 автоматичних операцій — конкретний результат такого підходу. Наступне завдання — забезпечити стабільну роботу механізму, належний контроль за його застосуванням і подальше поширення ефективних цифрових рішень на інші адміністративні процеси.
Саме за такими критеріями варто оцінювати успішність державних реформ: наскільки вони спрощують життя людей, зменшують адміністративне навантаження та водночас забезпечують дотримання прав і законних інтересів кожного громадянина.
