Я дізнався про кричущу історію, побачив цей пост у соцмережах і, відверто кажучи, вжахнувся. Вже майже три роки триває повномасштабна війна.
Українські воїни, ризикуючи життям, боронять нашу державу, а в тилу їх… цькують, переслідують і намагаються виставити якимись злочинцями.
У Великодимерській громаді Київської області місцеві «волонтерки» Ірина Лимаренко, Антоніна Корнієнко та Олена Слизюк розгорнули кампанію переслідування проти військовослужбовця Олександра, який перебував у відпустці після поранення. Чоловік дозволив собі критикувати їхню діяльність – і натомість отримав хвилю публічного приниження та відвертого хейту.
Як виглядало цькування?
Образи щодо його фізичного стану та здоров’я – насмішки про контузії, саркастичні коментарі щодо поранень.
Зневага до військової служби: жінки дозволяли собі фрази на кшталт «Іди воюй там, звідки приїхав».
Маніпуляції та залякування – виклик поліції без підстав, спроби виставити військового агресором.
Поліція Броварського району демонструє відверту бездіяльність. Бо замість того, щоб захистити військового, правоохоронці відмовилися навіть внести його заяву в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР). Але при цьому на скарги так званих волонтерок зреагували миттєво.
Чому ті, хто ризикує життям за Україну, змушені терпіти приниження в тилу? Чому поліція вибірково реагує на звернення громадян? Чи є в Україні механізми захисту військових від подібних випадків?
Закликаю всіх не мовчати! Поліція має розслідувати цю справу, покарати тих, хто дійсно винен і захисти невинних.
Ми не маємо права допустити, щоб ті, хто боронить Україну, ставали жертвами зневаги та переслідувань у власній країні.
Розголос – це єдиний спосіб зупинити такі ганебні явища. Підтримайте військового, вимагайте від поліції чесного розслідування!
