"Далі без болю"
Мріяв я
Шукаючи спокій в усьому.
В людях, книжках, історіях, всим...
Але не знайшов я нічого.
"Далі без болю"
обіцяв я собі перед сном.
Лише щоб знову прокинутись.
"Далі без болю"
Повторював я
знову й знову, як казку.
Як мрію, як книгу, як путівник...
Що певно проводе в нікуди
"Далі без болю"
Думали я, кидаючи ноги у воду.
Вода мене кличе, в свою глубину, а я вже не можу відмовить
"Далі без болю?..."
Думали я
У лікарняній палаті
чуючи чіткі та тяжкі слова
"Живий" або "Вижив" казали вони
я знову не зміг це зробити.
"Далі без болю"
Сказав я, у рідну нічну темінь, як завжди
Лише, в цей раз мою душу заполонив спокій
Нарешті, цей вислів є правдою.
Нарешті, я зможу заплющити очі й
побачити все, про що так довго благав.
Бо вже завтра, мене тут не буде.
І далі, все буде без болю.
