Сьогодні поговоримо про дещо нетипову історію. Дарк-романс-без-сексу (взагалі). Ні, я не засмучена, швидше здивована. Власне тому й пишу свою book_mind.
За своє життя я прочитала багато книг різних жанрів, але з дарк романами в мене склалась досить сумна історія. Свого часу я купила один цикл, який хоч за параметрами відносився до dark, проте швише нагадував антуражне порно і був слабким представником жанру (я зараз не говорю про популярну серію з пригодами пістолету, те, що читала я, - не надто відома серія). Хай там як, після прочитаного бажання повернутися до жанру зникло.
В booktok я натрапляла на новинки серерд дарк романів і ловила очевидні спойлери. Всі книги без винятку мали spicy сцени. Я не уявляла, що може бути інакше.
Але чому ні? Dark romance - це перш за все історія кохання. Для когось вона груба і зіпсована, для когось збоченна і прекрасна, втім це таки історія кохання. Вона не обов’язково повинна мати еротику.
Я про це навіть не задумувалася, допоки мені не подарували книгу. Прочитавши анатоцію, я відразу зрозуміла жанр. І вирішила дати історії шанс.
Книга “Веном” Олександри Кондрачук.
Гарний представник жанру. Книга, що поєднує елементи самого dark (злочинне угруповування з підпільними гонками на тлі переслідуванння й підозрілого букету в кімнаті) та власне детиктиву (таємниця, яка зводить все і всіх до купи). До головного героя, хоч і є питання, однак він не викликає відразу. Головне героїня, як і слід передбачити є рішучою та дещо бісячою (ну як же ми без цього).
“Веном" не мав би мене здивувати, але йому вдалося. Головні герої таки займаються сексом і між ними є очевидна пристрасть, але нам про це не пишуть. Тут немає навіть звично неприємного “він зняв з неї сорочку і… вони прокинулись наступного ранку”. Тобто сцену не переривають, як ми звикли в кіно. Її просто не прописують, ніби не бачать в ній необхідності.
Назвіть наше покоління зіпсованим, або особисто мене, але мене вразила тотальна відсутність сексу.
Головний герой на ньому не помішаний і не має дивних вподобань. Немає розмов щодо сексу, не має навіть збоченного друга-веселуна, кожна репліка якого обертатиметься навколо сексу.
Так-так, мій досвід з dark romance є мізерним і, можливо, кожен другий роман є таким… або ж це новий підхід. Показати пристрасть між героями без сексу. Ось, де справжня революція!
Водночас я певна, що чимало людей читають любовні історії через хтиві сцени… яких тут нема.
Можливо, вони будуть в продовженні історії Венома, але відверто кажучи, в них не буде особливого сенсу. Історія чудова й без сексу, героям віриш, в них видніється запал, який здатен спопелити світ.
Нащо ж у такому разі знімати штани?
