Авторка: Дивна Пташка
Зародження фемінізму в Азербайджані
Азербайджан – перша мусульманська країна, яка дозволила жінкам брати участь у виборах та балотуватися на виборах в 1918 році, коли була проголошена Азербайджанська Народна Республіка.
Азербайджан випередив навіть США, де жінки отримали виборчі права у 1920 році, Великобританію (1918) та Францію (1944).
У 1901 році в Баку відбулося відкриття першої у світі світської школи для мусульманських дівчат, яка була ініційована відомим азербайджанським філантропом Гаджі Зейналабдіном Тагієвим. Ця школа прийняла 58 дівчат, з них 35 – з бідних родин. Тагієв покривав витрати на одяг та харчування для дівчат.
У 1911 році з’явилася перша жіноча газета під назвою ‘Isiq’ (Світло), у якій розповідалось про важливість прав жінок. До 1915 року в Баку було п'ять мусульманських шкіл для дівчат, які пропонували уроки математики, географії, музики та мови.
Оскільки Азербайджан тоді був під владою царської росії, то у цей період діяли шаріатські норми, що обмежували права жінок. Після революції 1917 року та утворення Азербайджанської РСР у 1920 році, радянська влада почала ліквідовувати або реформувати чинні школи за царською системою, включно зі школою Тагієва.
У період з 1920 по 1922 рік було прийнято понад 20 указів і постанов, спрямованих на захист прав жінок, зокрема «Про захист матерів та немовлят», «Про заборону переселення вагітних та годуючих жінок» тощо. Ці ініціативи забезпечили жінкам рівні права з чоловіками в питаннях працевлаштування, освіти, соціального забезпечення та участі в державних органах. Полігамія та примус дівчат до шлюбу були заборонені, а шлюбний вік для дівчат, який раніше діяв за шаріатом, був підвищений з 9 до 16 років.
У червні 1920 року в Баку було створено перший мусульманський жіночий клуб за ініціативою активістки Джейран Байрамової. У клубі проводилися лекції, навчання, організовувалися швейні гуртки, що дозволяло жінкам здобувати освіту та навіть працювати.
У 1921 році відбувся Перший з’їзд жінок Азербайджану. Вперше в історії Азербайджану жінки зібралися на конгресі, у якому взяли участь 1188 делегаток. Головною метою скликання з'їзду було підвищення активності працюючих жінок в Азербайджані та організація роботи жіночих відділів у селах. У 1922 році при Центральному виконавчому комітеті (ЦВК) Азербайджану було створено Комітет з покращення життя жінок.
У 1923 році з'явився журнал – «Şərq qadını» («Східна жінка»), пізніше – Azərbaycan Qadını («Жінка Азербайджану») – був створений радянською владою для підтримки нової політики щодо жінок і їхньої емансипації. Видання систематично висвітлювало актуальні питання боротьби за права жінок, організації жіночих клубів, освітніх програм та шкіл, захисту матерів та немовлят. У першому випуску журналу було зроблено наступну заяву: «…тепер жінки, як і чоловіки, можуть відкрито висловлювати свою думку та боротися проти своїх ворогів». (Журнал «Східна жінка», 1923, № 1)
Сучасний фемінізм в Азербайджані
Попри прогресивне минуле, сучасний фемінізм в Азербайджані залишається під тиском.
У 2014 році президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що «права всіх груп людей в Азербайджані забезпечені; обмежень немає». Ця заява мала показати країну як державу, що поважає права людини і є інклюзивною, зокрема щодо сексуальних меншин. Однак у 2017 році багато представників ЛГБТК+ спільноти було затримано. Близько 100 трансжінок і геїв зазнали психологічного та фізичного насилля і згодом були вимушені переїхати до інших країн, більш толерантних до ЛГБТК+ спільноти.
8 березня 2021 року азербайджанські правоохоронці розірвали мирну ходу до Міжнародного жіночого дня, організований мирними активістками-феміністками. Метою ходи було звернути увагу на гендерно зумовлене насильство, включаючи феміциди, та закликати уряд ратифікувати Стамбульську конвенцію Ради Європи про запобігання насильства над жінками. У цей день було затримано близько 20 активісток і деякі з них повідомили про фізичне насильство з боку правоохоронців.
Азербайджанський уряд вважає, що фемінізм та квір-спільнота несе небезпеку людям, адже вони ставлять під ризик “традиційні” цінності та авторитарний режим.
На жаль, в Азербайджані досі існує проблема шлюбів між родичами. Хоча з роками дедалі більше людей починають усвідомлювати, що такі союзи становлять серйозний ризик для здоров’я майбутніх поколінь, деякі все ще вважають, що краще одружитися або вийти заміж за знайому людину, ніж за «чужу».
Проте ситуація змінюється. 28 червня 2024 року парламент Азербайджану ухвалив закон, який забороняє укладання шлюбів між близькими родичами. Він набув чинності 1 липня 2025 року. Відтоді всі офіційні шлюби між близькими родичами в країні – заборонені.
Наприкінці 2025 року уряд країни схвалив Національний план дій з питань гендерної рівності на 2026-2028 роки, що передбачає підтримку прав жінок.
Мій особистий досвід
Мої батьки родом з південної частини Азербайджану. Моя матір вийшла заміж у 17 років. Батьки знали одне одного, бо були з одного села. Мама мені розповідала, що свекруха могла кинути на неї свою брудну білизну та постійно кричала на неї. Я питала у неї: “Чому ти не пішла до батьків”, а вона відповіла: “Я вже в іншій сім’ї й це був би сором на все село”.
Мій батько у 80-х переїхав до України і за цей час, поки його не було, моя матір була під впливом сім’ї батька. Як вона казала: “Мене могли вдарити чи просто обізвати, бо я невістка. Я навіть прала спідню білизну твоєї тітки та бабусі”.
Я ніколи не любила родичів зі сторони свого батька. Вони занадто обмежені та мені, дівчині, яка народилася в Україні, просто гидко від того, як вони ставляться до жінок. Жінки, на жаль, не знають, що таке фемінізм, і вони живуть так, як знають. Жінки постійно прибирають, готують, доглядають за дітьми. Кохання, підтримка або турбота від чоловіків – велика рідкість.
Мої двоюрідні брати, які постійно мені казали, що гуляти до весілля не можна або що це прояв “легкодоступності”, самі зраджують своїм жінкам. Один з них саме так підчепив гепатит. І саме він назвав мене проституткою за те, що я була в шортах. Мені було 14 років.
Я завжди ненавиділа свого діда. Одного разу, коли мені було 10, я зайшла до його кімнати й він попросив зачинити двері. Він посадив мене на коліна та почав чіпати мої груди, стискати їх. Я не зрозуміла нічого, намагалася вирватися, але не виходило. Він казав мені огидні речі азербайджанською мовою. Мама зайшла в кімнату, схопила мене за руку та ми швидко пішли з тієї хати. Мама плакала всю дорогу, а я постійно питала, що він робив? «Не кажи нікому», – відповіла мама.
У той самий рік, моя бабуся розстібнула свій халат і сказала: «От цими грудьми я годувала твого тата». Тільки у 20 років я змогла розповісти це батькові.
Коли мені було 17, мій дядько з Азербайджану приїздив до нас у гості. Тоді він запропонував моїм батькам видати мене заміж. Звичайно, батьки одразу відмовили, але той факт, що він повідомив про таку річ спершу не мені, мене дуже розлютило.
У 2021 році моєму братові зателефонував інший дядько. У нього двоє дітей. Він запропонував братові, щоб я вийшла заміж за його сина (мого двоюрідного брата). Згодом я зателефонувала йому сама і поставила на місце. Він був шокований. Як дівчина може кричати на нього? Його обурила не сама відмова, а факт, що я посміла говорити як вільна дівчина.
На жаль, ситуація з правами жінок в Азербайджані залишається неоднозначною. Особливо – в селах, де традиційні уявлення про «честь» і роль жінки в сім’ї продовжують впливати на рішення щодо шлюбу, розлучення та репродуктивних прав. Враховуючи мій досвід та історії, які я бачила і чула – прогрес рухається доволі повільно.
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Freedom House. (2024, березень 11). Azerbaijan authorities detain peaceful activists on International Women's Day. https://freedomhouse.org/article/azerbaijan-authorities-detain-peaceful-activists-international-womens-day
Heinrich Böll Stiftung. (2021, жовтень 25). Emerging political feminism in Azerbaijan: The most visible “other”. https://feminism-boell.org/en/2021/10/25/emerging-political-feminism-azerbaijan-most-visible-other
Heinrich Böll Stiftung. (2023, березень 14). Azerbaijan: Use of violence and discrimination against feminist and LGBTQ+ communities. https://feminism-boell.org/en/2023/03/14/azerbaijan-use-violence-and-discrimination-against-feminist-and-lgbtq-communities
Aze.Media. (н.д.). On the history of women’s suffrage in Azerbaijan. https://aze.media/on-the-history-of-womens-suffrage-in-azerbaijan/
Heyat, F. (2002). Azeri women in transition: Women in Soviet and post-Soviet Azerbaijan. Routledge. https://books.google.com.ua/books?id=4KfqLnqFHfkC
OC Media. (2024, березень 7). Leak targets prominent Azerbaijani feminist in run-up to Women’s Day. https://oc-media.org/leak-targets-prominent-azerbaijani-feminist-in-run-up-to-womens-day/
Inter-Parliamentary Union. (н.д.). Women in national parliaments – Azerbaijan. https://data.ipu.org/parliament/AZ/AZ-LC01/data-on-women/
Azlogos. (2023, березень 8). Azərbaycan qadını: 100 il əvvəl. https://azlogos.eu/az%C9%99rbaycan-qadini-100-il-%C9%99vv%C9%99l/
Lurer. (2025, березень 12). Marriages between close relatives to be banned in Azerbaijan from July. https://www.1lurer.am/en/2025/03/12/Marriages-between-close-relatives-to-be-banned-in-Azerbaijan-from-July/1278057
Trend. (2025, грудень 29). Azerbaijan approves “National action plan on gender equality for 2026–2028” – decree. https://www.trend.az/azerbaijan/politics/4136263.html
