ДЕНЬ ПОЕТА
(рондель)
Злітає у вирій натхнення моє,
Де слово дає поетичний запал,
І тягне у гору римований шквал,
Поезія кличе, поезія є.
Вона наче пісня без меж награє,
Живе поміж мрій, серед тиші й похвал.
Злітає у вирій натхнення моє,
Де слово дає поетичний запал.
Несе крізь століття призвання своє
І я його в серці держу на загал,
У слові знаходжу насназі портал.
Коли День Поета щорік настає
Злітає у вирій натхнення моє.
Мирослав Манюк
21.08.2025
Як залучити до читання сучасну молодь - поради та факти. Користь читання для дітей - основні переваги. Розвиток дітей - це наше майбутнє.
Відключення електроенергії в Україні знову стали настільки регулярними, що вже перетворилися на частину повсякденності.
Кар’єрний поворот завжди звучить красиво, адже в першу чергу на думку приходять нові виклики, горизонти та можливості. У психології синдром самозванця — це відчуття, що досягнення випадкові, навички перебільшені, а будь-який новий крок розкриє вашу «непрофесійність».
Вітаю всіх авторів, постійних дописувачів та читачів “Друкарні”. Хочу розповісти вам всім що чекає на Друкарню і які наші подальші плани. Зробімо Друкарню популярною та кращою разом!
Шановні автори та читачі, в нас хороші новини: Друкарня житиме далі! Наша блог-платформа стала частиною української online платформи WE.UA, яка поділяє наші цінності та сповідує таку ж нульову толерантність до русні. Попереду багато цікавого!
РОЗМОВА ПРО СВІТЛО
БЕЗ СЛІВ
ЖИТТЯ БЕЗ КОХАННЯ
Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні
Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.
Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні
Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.
