Друкарня від WE.UA

Вірші , що існують через війну

Невідомий

Нестерпно дивитись в обличчя пусте, Холодне від болю, як крига. Болюче палає все тіло, проте Немає ніякого сліду .

Нестерпно дивитися в очі “людей”, Якими співає тривога. Мішаючи з брудом багряним оте Нечуване слово “свобода”.

Колючі уламки небес - дзеркала, Засліплять заплакані очі. Рядки в голові : “Нікого не шкода”, Стікають обличчям щоночі.

07.03.23


Дзвін

Я укрилась у виду́мці. У наметі під дощем. Я ховаю свої ру́бці, Поховала разом з болем.

Дзвін у вухах не проходить, Дзвін заплутан із дощем. Мої думки не зашкодять, Майорять над чорним полем .

Небом сипле сонце промінь. Все червоне, наче стяг. Світ проходить крізь долоні. Догорає на очах.

04.03.23


Пустота

А голова пуста. Неначе тільки вітер в ній. Неначе виє вітер тій, Що прихиля уста.

Наче вона не зна … - Лишить, немає сили йти. - Лишити? Йтимеш без мети? А монолог луна.

У самоті, і не одна .

20.03.23

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
НН з Мелітополя
НН з Мелітополя@rodzinka

5Довгочити
165Перегляди
7Підписники
На Друкарні з 15 квітня 2023

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • В Гостях у Сили

    Вірш, що брав участь у конкурсі на сайті самовидавництва "Флотилія". Ця геральдична поезія наповнена відсилками до реальних людей та гербів

    Теми цього довгочиту:

    Геральдика
  • “Складність “

    складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • В Гостях у Сили

    Вірш, що брав участь у конкурсі на сайті самовидавництва "Флотилія". Ця геральдична поезія наповнена відсилками до реальних людей та гербів

    Теми цього довгочиту:

    Геральдика
  • “Складність “

    складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія