Невідомий
Нестерпно дивитись в обличчя пусте, Холодне від болю, як крига. Болюче палає все тіло, проте Немає ніякого сліду .
Нестерпно дивитися в очі “людей”, Якими співає тривога. Мішаючи з брудом багряним оте Нечуване слово “свобода”.
Колючі уламки небес - дзеркала, Засліплять заплакані очі. Рядки в голові : “Нікого не шкода”, Стікають обличчям щоночі.
07.03.23
Дзвін
Я укрилась у виду́мці. У наметі під дощем. Я ховаю свої ру́бці, Поховала разом з болем.
Дзвін у вухах не проходить, Дзвін заплутан із дощем. Мої думки не зашкодять, Майорять над чорним полем .
Небом сипле сонце промінь. Все червоне, наче стяг. Світ проходить крізь долоні. Догорає на очах.
04.03.23
Пустота
А голова пуста. Неначе тільки вітер в ній. Неначе виє вітер тій, Що прихиля уста.
Наче вона не зна … - Лишить, немає сили йти. - Лишити? Йтимеш без мети? А монолог луна.
У самоті, і не одна .
20.03.23
