v.b | Безіменний №10 | цикл “Шлях Безіменного”

Закрий же очі.
Все забудь.
Спали майно — втечи куди-небудь.
Тебе зламати всі охочі.
Ти лиш “життя” оце відбудь.

Тікай та швидше. Ти не з них.
Борись — твій голос ще не втих.
Прямуй туди, де бездоріжжя.
Стрибай! Ти маєш сили
подолати зарубіжжя.

Збери енергію в кулак.
Розбий стіну ілюзій.
Ти маєш майже всі ключі, юнак.
Відкинь усе. Замкнись в тузі.

Ти — воїн! Воїн, не простак!
А коли й так — купуй усе!
Кради. Вбивай.
Тебе від жадності трясе.
Бреши, пиши шаблюкою есе.
Бери собі — бо ти жебрак.
І завжди воно буде так.

Та як є спалах у твоїй душі…

Заплющуй очі. Викинь з голови.
Пали усе. Тікай! Тікай хутчіше!
На тебе вже націлені списи.
Й ти — художник своїх афіш.

♫ Chelsea Wolfe - Feral Love

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vitalii Bosyi
Vitalii Bosyi@citadel_martin

голос останнього вітру.

100Прочитань
0Автори
2Читачі
Підтримати
На Друкарні з 21 квітня

Більше від автора

  • v.b | Безіменний №35 | цикл “Шлях Безіменного”

    Справжня війна починається не тоді, коли дзвонить шабля, а коли стихає все довкола — і залишає тебе наодинці з вибором: впасти чи йти. Бо очі, що вже нічого не значать, усе ще бачать. І питають: заради чого ти живеш?

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b. | Послання до V.K | Рання поезія

    Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | Безіменний № 1 | цикл “Шлях Безіменного”

    Світло не там, де немає темряви — а там, де ти пройшов її до кінця. І часом, аби не стати здобиччю звіра, треба самому зануритись у його безодню. Не щоб згинути — а щоб зрозуміти, хто тримає штурвал.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • “ Візит “

    Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Візит “

    Одурманення, бій почуттів, склеювання долонь усмішкою. Наше щастя, - яке деколи нам тушить день, стає все більш чутливим, коли кохаємо людину, просту, без заходів брехні

    Теми цього довгочиту:

    Поезія