Чи може дозволити собі сучасна людина провести день для себе? День без безтурбот і думок про щось більше ніж просто відпочинок, без необхідності кудись бігти, вирішувати чиїсь проблеми і питання? Невже це така розкіш для сучасної людини зупинитися і подумати про щось банальне? Подумати про те як вона дихає, чи як птахи літають і спостерігають з вершин землю. Саме ту землю по якій ми ходимо, самє з тих вершин де облака де сонце сяє, невже це неможливо?
Я мабуть не стверджую що це неможливо Але чи можливо це впродовж цілого дня саме зранку і до вечора прокинутись вранці без думок без суєти не тому що будильник розбудив тому що очі відкрилися і настрій піднявся тому що попереду чудовий Вільний від турбот день саме той день коли життя наповнене Коли стає вільніше дихати бо є сенс сенс робити великі справи сенс рухатись вперед.
