Туман паде на ліки ясні, зім'явши душі і думки, а вітер розкидає судьби як листя то сухе. Помилки, рани, і обійма - все разом в шопоті мойом. От тільки вороття не може бути до тої що тебе прийме.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 12 червня
Більше від автора
Проекція
Чи я живу — чи в безчассі згубився?
Теми цього довгочиту:
Пошуки СебеДень у спокої
Чи може дозволити собі сучасна людина провести день для себе? День без безтурбот і думок.
Теми цього довгочиту:
ВідпочинокКрок на зустріч собі
Відкривая двері раю, роздивляючись творця, ми наївно позихаймо у спокусі істивства.
Теми цього довгочиту:
Поезія
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ВіршПодих весни
Велика тарілка вислизнула з рук і скельця розлетілися по усій кухні. Тільки взялася їх збирати, як у передпокої роздався надривний телефонний дзвінок. Перечеплюючись через поріг, мало не падаючи, кинулась відповідати.
Теми цього довгочиту:
ПрозаЗавжди ніколи не пізно.
Завжди ніколи не пізно обійняти своїх коханих та буди поруч, щоб захистити.
Теми цього довгочиту:
Поезія
