Туман паде на ліки ясні, зім'явши душі і думки, а вітер розкидає судьби як листя то сухе. Помилки, рани, і обійма - все разом в шопоті мойом. От тільки вороття не може бути до тої що тебе прийме.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 12 червня
Більше від автора
Проекція
Чи я живу — чи в безчассі згубився?
Теми цього довгочиту:
Пошуки СебеДень у спокої
Чи може дозволити собі сучасна людина провести день для себе? День без безтурбот і думок.
Теми цього довгочиту:
ВідпочинокКрок на зустріч собі
Відкривая двері раю, роздивляючись творця, ми наївно позихаймо у спокусі істивства.
Теми цього довгочиту:
Поезія
Вам також сподобається
— Любиш ти романтизувати!
Історія одного занадто романтизованого побачення, на ділі ж, все було простіше.
Теми цього довгочиту:
Література“ Зайченя “
Цей вірш про біляве зайченя, яке шукає щось важливе серед снігів і лісів. Зайченя, що приховує свої відчуття, стає символом вразливості та пошуку істини у світі, сповненому зла і пихатості. Природа, зокрема сніг і вітер, створюють команію, смутку.
Теми цього довгочиту:
МодернізмТеми цього довгочиту:
Поезія
