Марина Чиянова, журналістка з Одеси, ставить 5 запитань українській поетці Ользі Марчук.
1. Наскільки на Вашу поезію вплинула українська етнічна естетика, в тому числі старовинні легенди та вірування?
2. Які місця сили в Україні та за її межами надихають Вас як поетку?
3. Що важливіше для поета - форма чи зміст твору?
4. Як зробити читання більш популярним в Україні?
5. Як Ви ставитесь до мелодекламації та відеопоезії?
Відповіді
1) Українцям притаманне наслідування звичаїв і традицій, і я не є винятком. Український етнос також має вплив на мою творчість. Мій тато співав у академічному ансамблі пісні й танцю "Козаки Поділля" при Хмельницькій обласній філармонії, тому я з дитячих років була захоплена українською музикою, естетикою національних костюмів, була заворожена процесом творення мистецтва.
2) Місцями сили для мене є, звісно, рідні Карпати. Обожнюю Львів. Нещодавно відкрила для себе "Шевченківський гай" — музей під відкритим небом у самому Львові. Відвідала це місце зі своїми дітьми. Це також і Личаківський цвинтар, де поховані Іван Франко, Володимир Івасюк та Соломія Крушельницька. Там витає незламний дух поколінь, який надихає на продовження жити і творити.
3) До деякого часу я надавала перевагу класичній римованій поезії, з чого, власне, і починалась моя творчість. З часом, спілкуючись у колі авторів, серед яких Мар'яна Пильник, Станіслав Новицький, які пишуть неримовану поезію, зрозуміла, що мені стало затісно у римованій формі. Звернувшись до верлібру, стала почуватися вільніше, поезія набула більшої метафоричності та символізму.
4) Проблема з популяризацією читання, як на мене, існує не лише на теренах України. На мою думку, це біда нашого сьогодення у світі загалом. Можливо, варто збільшувати кількість годин на вивчення літератури в навчальних закладах, проводити зустрічі з авторами. На жаль, ґаджети заміняють паперові книжки з кожним роком все більше і більше, і немає на це ради.
5) Обожнюю слухати мелодекламацію, особливо приємно, коли люди самі звертаються з проханням озвучити авторську поезію. Я особисто не пробувала монтувати відеоряд до своїх віршів, але це робили інші, і результат мені дійсно подобався.
© Ольга Марчук, відома українська поетка, 2025
© Марина Чиянова, журналістка, поетка, арткритикиня, 2025
--
