Відкривая двері раю, роздивляючись творця, ми наївно позихаймо у спокусі істивства.
День проходить, радість також а от сум не йде ніяк. Чом ж ми ставимо над небом судьби наших ворогів?
Прийди тиша, громом вишнім розкатись серед думок. Забалуй зігнутих віком, скарбом літ наших ділов.
Чи я живу — чи в безчассі згубився?
Чи може дозволити собі сучасна людина провести день для себе? День без безтурбот і думок.
Ніч кохання двох дівчат перед вічною розлукою.
Вірш передає напружену атмосферу військового життя, зображуючи емоційний стан солдатів, їхніх близьких сутичках. У першій частині описується моменти очікування та тривоги, коли солдати виходять на службу, а жінки відчувають страх за своїх рідних. Спокуса, сльози за рідних, зрада
Ніч кохання двох дівчат перед вічною розлукою.
Вірш передає напружену атмосферу військового життя, зображуючи емоційний стан солдатів, їхніх близьких сутичках. У першій частині описується моменти очікування та тривоги, коли солдати виходять на службу, а жінки відчувають страх за своїх рідних. Спокуса, сльози за рідних, зрада
