Я буду жити доти, доки моя душа цього бажає…(вірш)

Я буду жити доти, доки моя душа цього бажає,

Наразі вона творить і жить жадає.

Душа моя хоче кохати і коханою бути,

Вона хоче все добре пам'ятати, а погане хоче забути.

Куди ж вона піде після моєї смерті?

Чи зі мною вона буде, коли моє тіло будуть дерти?

Чи підніметься вона на небеса до Бога?

Чи до пекла буде моїй душі дорога?

Можливо, вона хоче блукати стежинами мрій.

Можливо, вона помре зі мною на землі сирій.

Можливо, вона буде сповнювати інші душі надією.

Можливо, вона буде плисти за печалі течією.

А поки жити моя хоче душа,

То буду сидіти й писати вірша.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Амофелія
Амофелія@amof.eliya

49Прочитань
2Автори
3Читачі
Підтримати
На Друкарні з 16 квітня

Більше від автора

  • Мріє, не тікай!(вірш)

    Мріє, тільки не тікай від мене!

    Теми цього довгочиту:

    Вірш

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається