Друкарня від WE.UA

До чого готуватись?

В народі кажуть: Що посієш - Те й пожнеш.

Але іноді здається, що від нас мало що залежить. Насправді ж маленькій Людині підвладні глобальні події.

Ми - Автори свого життя, що ми вибудовуємо, те й отримуємо. Звичайно, треба бути реалістами, але зі світлим поглядом на життя.

Україна, українці - сильні і духом, і розумом, і тілом. Тільки нашу силу потрібно направляти в правильне русло, во благо кожного і на користь суспільству.

Є різні сценарії майбутнього і до чого, ми будемо готуватись - те й матимемо.

Я сама все більше впевнююсь, що думка матеріальна, а сьогоднішні технології - просто прорив в науці й техніці. Про багато чого ми просто не догадуємось.

За років 10 - 15 Україні реально стати однією з найрозвиненіших країн світу, якщо буде на то воля кожного українця.

А наше особисте Завтра залежить від нашого Сьогодні. Якщо ми піклуємось про себе, про своє - воно й відповість нам сторицею.

Віримо! Діємо!

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Олена Наливайко
Олена Наливайко@Olena_Elena

39Довгочити
3KПерегляди
6Підписники
На Друкарні з 17 квітня 2023

Більше від автора

  • Рятуємо самі себе

    Краще пізно зрозуміти важливе, ніж не усвідомити цього ніколи. Іноді потрібно відпустити, щоби дати шанс новому, кращому...

    Теми цього довгочиту:

    Час Змін
  • Зцілення. Шлях до себе

    За останні 14 років я плакала лише кілька разів на рік. А за останні два місяці — більше, ніж за все життя. Ці сльози не стали очищенням. Вони стали прийняттям. Про те, як я прийшла, йду до себе, до свого з любов'ю...

    Теми цього довгочиту:

    Зцілення

Це також може зацікавити:

  • Недотепи чи/та інтелектуали?

    Що властиво моєму поколінню окрім, як вважає багато хто, самого нахабства і легковажности? Мабуть, незрима ностальгія за минулими часами, нерідко такими, в яких ми й не встигли побувати. Мимоволі ми повертаємось у простір, що нам ніколи не належав.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Ніхто не знає кольору тіней

    На віддаленій планеті мешканці починають помічати тіні, які з’являються лише вночі — і мають обрис їхніх спогадів, страхів і майбутніх версій. Це історія про пам’ять, тишу та планету, що бачить тебе краще, ніж ти сам.

    Теми цього довгочиту:

    Майбутнє
  • Заборонити смолоскипні ходи на честь дня народження Степана Бандери.

    Кому адресовані їхні крики: “Пам'ятай, чужинець, тут панує українець!”? Російським окупантам? Тоді вони б мали піти воювати проти російських загарбників, і демонструвати свою войовничість їм, на ділі.

    Теми цього довгочиту:

    Бандера

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Недотепи чи/та інтелектуали?

    Що властиво моєму поколінню окрім, як вважає багато хто, самого нахабства і легковажности? Мабуть, незрима ностальгія за минулими часами, нерідко такими, в яких ми й не встигли побувати. Мимоволі ми повертаємось у простір, що нам ніколи не належав.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Ніхто не знає кольору тіней

    На віддаленій планеті мешканці починають помічати тіні, які з’являються лише вночі — і мають обрис їхніх спогадів, страхів і майбутніх версій. Це історія про пам’ять, тишу та планету, що бачить тебе краще, ніж ти сам.

    Теми цього довгочиту:

    Майбутнє
  • Заборонити смолоскипні ходи на честь дня народження Степана Бандери.

    Кому адресовані їхні крики: “Пам'ятай, чужинець, тут панує українець!”? Російським окупантам? Тоді вони б мали піти воювати проти російських загарбників, і демонструвати свою войовничість їм, на ділі.

    Теми цього довгочиту:

    Бандера