Під час свого першого мандату в Комісії Урсула фон дер Ляєн захищала Зелену угоду ЄС як «стратегію зростання, яка повертає більше, ніж забирає». Але повною і тривожною протилежністю є те, що гаслом її другого терміну, схоже, буде дерегуляція, особливо коли йдеться про законодавство, що встановлює стандарти захисту довкілля та прав людини.
У листопаді минулого року фон дер Ляєн оголосила пропозицію переглянути та спростити закони про захист довкілля та прав людини, прийняті під час попереднього терміну, зокрема Директиву про належну перевірку корпоративної стійкості (CSDDD), яка вимагає від великих компаній запобігати та виправляти порушення прав людини та екологічних норм у своїх ланцюгах постачання.
Лідери ЄС та країн-членів представляють регуляторні послаблення як необхідність в умовах економічного спаду, припускаючи, що конкурентоспроможність Європи підвищиться завдяки зменшенню бюрократичної тяганини для бізнесу.
Міністерство фінансів Франції навіть закликало відкласти на невизначений термін деякі закони «Зеленого курсу» в нинішніх умовах.
Це, однак, не могло бути далі від істини.
У своїй доповіді про конкурентоспроможність в ЄС у вересні 2024 року Маріо Драгі підкреслив, що «хоча ЄС повинен прагнути наблизитися до прикладу США з точки зору продуктивності, зростання та інновацій, він повинен робити це без недоліків соціальної моделі США».
Хоча деякі гравці використовують звіт Драгі для просування дерегуляції, це підриває роль ЄС у розбудові того, що Європейське агентство з навколишнього середовища називає «конкурентною стійкістю».
ЄС не виграє від відступу від своїх стандартів сталого розвитку, а скоріше налаштується на провал, що зашкодить його інституційній стабільності, а також правам людини і навколишньому середовищу.
Згасити слід провідника
Почнемо з того, що цей крок завдає шкоди репутації Брюсселя як першопрохідця як у сфері регулювання, так і в галузі прав людини - і як міста з унікальним глобальним впливом, коли йдеться про корпоративну підзвітність. CSDDD є одним з найбільш далекосяжних законодавчих актів про належну обачність у світі. Він надихнув багато країн почати розробку обов'язкових норм для компаній, які користувалися безкарністю, що випливає з добровільних стандартів.
Відмова від CSDDD та інших законів відкине на задній план новаторську правову роботу ЄС із захисту людей та довкілля.
Але комісія недооцінює те, що раптовий поворот також суттєво вплине на бізнес у гіршу сторону. Дійсно, компанії та інвестори покладаються на здатність передбачувано орієнтуватися в економіці, особливо у важкі часи, коли лідери за кордоном вдаються до стратегії хаосу.
Відновлення дії директив, які обговорювалися роками для досягнення консенсусу і були прийняті в рамках демократичного процесу - і лише через кілька місяців після їх схвалення - підривають ідею про те, що закони ЄС забезпечують безпечний простір для роботи бізнесу. ЄС не може дозволити собі обрати хаос через тиск з боку лідерів інших країн, коли його найбільшим активом завжди була інституційна та правова стабільність.
Наразі комісія проводить закриті консультації, де корпоративні лобісти мають перевагу над громадянським суспільством і профспілками.
Більше того, раптова зміна напрямку карає ті компанії, які вже інвестували значні ресурси та час у дотримання вимог директиви до її прийняття. Ті, хто взяв на себе зобов'язання поважати працівників, громади та навколишнє середовище, раптово опиняться в невигідному становищі порівняно з «відстаючими».
Хоча правила ЄС повинні створювати рівні умови для всіх, зміна планів Комісії створює протилежну ситуацію і фокусується лише на короткострокових проблемах. Відповідальні інвестори, компанії та наукові експерти засудили несправедливість такого кроку і те, що він затримає вкрай необхідний перехід до справедливої економічної моделі, яка не ґрунтується на експлуатації та бідності.
Нарешті, те, як Комісія веде обговорення пакету, шкодить принципам прозорості та інклюзивності, закріпленим у договорах ЄС. Наразі комісія проводить закриті консультації, де корпоративні лобісти мають перевагу над громадянським суспільством і профспілками.
Поки 31 компанія, 13% з яких представляють інтереси нафтогазового сектору, отримує можливість формувати вимоги щодо належної екологічної та правозахисної обачності, жертви корпоративних зловживань та ті, хто перебуває на передовій екологічних криз, залишаться непочутими.
Якщо тягар для малих і середніх підприємств наводиться як ще один аргумент на користь дерегуляції, то вони становлять лише 13 відсотків запрошених компаній.
Таке разюче переважання певних голосів та відсутність оцінки впливу, що стоїть за поспіхом дерегуляції, суперечить принципам кращого регулювання ЄС, які передбачають розробку законів за участі громадськості та на основі фактичних даних. Ми побоюємося, що критика попередніх законодавчих зусиль, особливо за таких умов, підірве довіру всього громадянського суспільства до процесів в ЄС та їхньої демократичної легітимності.
ЄС завжди пишався своєю позицією світового лідера як у сфері сталого розвитку, так і в галузі прав людини.
Зараз, як ніколи, важливо, щоб Союз твердо стояв на захисті людей і планети, протистоячи тиску дерегуляції заради короткострокових економічних вигод і тиску з боку недоброчесних гравців.
Скорочення «бюрократичної тяганини» лише погіршить конкурентоспроможність і завдасть шкоди нашому потенціалу для переходу до кращої економіки та суспільства - і все це підірве єдність і мету ЄС.
Джерело — euobserver
