У сучасній гібридній війні зброєю стають не лише ракети чи кібератаки. Інколи достатньо кількох банок фарби, відрубаних свинячих голів і порівняно невеликої суми грошей, щоб спровокувати масштабний суспільний конфлікт.
Саме за таким сценарієм, за даними слідства, розгорталися події у Франції.
У травні 2025 року, в суботу під час шабату, невідомі облили зеленою фарбою п'ять єврейських об'єктів у Парижі: Меморіал Шоа, три синагоги та єврейський ресторан. Колір був обраний не випадково — зелений традиційно асоціюється з ісламом.
Минуло лише кілька місяців, і вже у вересні біля дев'яти мечетей з'явилися відрубані свинячі голови. Розрахунок був очевидним: єврейська громада могла запідозрити мусульман, а мусульманська — євреїв. Такі дії створюють атмосферу взаємної недовіри та провокують суспільне протистояння.
За інформацією слідства, виконавці отримували інструкції, фінансування та конкретні завдання від структур російської розвідки РЕБ. За кожну акцію їм платили приблизно від однієї до півтори тисячі євро, а підтвердженням виконання ставали фотографії з місця злочину.
Наприкінці 2025 року французькі правоохоронці затримали трьох громадян Сербії. Під час допитів вони підтвердили свою участь у двох організованих хвилях атак. Крім того, французька розвідка отримала внутрішні документи, які, за повідомленнями, свідчать, що адміністрація президента рф безпосередньо схвалила осквернення єврейських пам'яток. Задум полягав у тому, щоб поглибити протистояння між єврейською та мусульманською громадами й дестабілізувати ситуацію у Франції.
Однак найбільш показовим виявився не сам факт диверсій, а особи виконавців.
На перший погляд може здатися, що це були звичайні найманці, які погодилися виконати завдання за гроші. Проте подальше розслідування вказує на значно складнішу систему зв'язків, яка, за твердженнями авторів досліджень, веде до російської антикультової мережі.
У центрі цієї мережі називають РАЦИРС — російську асоціацію центрів вивчення релігій і сект. Її очолює Олександр Дворкін, а віцепрезидентом є Олександр Новопашин. Представники цієї структури позиціонують себе як експерти з боротьби із сектами, регулярно виступають у медіа, готують експертні висновки для судів та співпрацюють із силовими органами.
Французько-сербська справа, як стверджується, демонструє дворівневу модель операції. Перший рівень — фінансування та координація з боку структур російської розвідки. Другий — виконавці, пов'язані із сербсько-російським церковно-антикультовим середовищем, яке, за наведеними даними, перетинається зі структурами Дворкіна та Новопашина.
Показовою є історія керівника сербського угруповання Момчила Гаїча на прізвисько Калуджер ("монах"). Після атак у Франції його виявили не в переховуванні, а в москві — у храмі святих Петра і Павла, який є представництвом Сербської православної церкви в росії. Під час церковної церемонії він перебував серед центральних учасників.
Один із його спільників, Філіп Петрович, під час судового процесу заявив:
«Я знаю, що він тісно пов'язаний з російськими спецслужбами. Його мета — дестабілізувати політичну ситуацію в Європі».
Як зазначається, подібні дії розглядаються як елемент ширшої гібридної стратегії кремля, спрямованої на ослаблення безпеки європейських держав.
Служба зовнішньої розвідки України також закликає українців і громадян інших країн бути уважними, щоб не стати інструментом реалізації російських операцій впливу.
Український вимір
На думку авторів матеріалу, аналогічна модель почала застосовуватися й в Україні.
Як приклади наводяться Ірина Кременовська та Олексій Святогор, яких автори називають провідниками методології РАЦИРС в українському інформаційному просторі. Формально вони позиціонують себе як громадські активісти та представники антикультового руху.
При цьому звертається увага на риторику, характерну для РАЦИРС, зокрема використання таких визначень, як:
«деструктивний культ»;
«псевдорелігійна організація»;
«місіонерська діяльність».
Докладніше ця тема розглядається у відео «Операції впливу в Європі: нові факти про приховані мережі»: https://www.youtube.com/watch?v=ILN_qF2lZOQ
Важливо. Усі твердження, наведені в цьому матеріалі, ґрунтуються на відкритих джерелах, офіційних документах та опублікованих матеріалах.
У контексті триваючої гібридної агресії росії будь-яка діяльність, що може мати ознаки інформаційних операцій або зовнішнього впливу, потребує ретельної правової оцінки та перевірки компетентними правоохоронними органами.
