Історія Есгароту нагадує нам сьогоднішні події в Україні. Задовго до прильоту дракона біля Самотньої гори стояло велике і багате місто людей - Дейл. Люди і гноми тоді були і друзями, і партнерами по бізнесу. Це було ідеальне і надзвичайно вигідне співробітництво. Вироби гномів користувалися великим попитом, до них також багато хто просився в учні. Натомість, дварфам потрібні були харчі, вино - землеробством і виноробством вони ніколи не займались. Думаю, вони також купували одяг, дерево - все те, що могли придбати готовим, щоб не гаяти час самим. Вочевидь, частину торгівлі вони вели самостійно, але послуги людей, як посередників та наявність порту в Дейлі дуже полегшувала справу.
Все це накрилося, коли прилетів Смауг. Він знищив і місто людей, і королівство гномів. Все, що лишилося тим, хто вижив - попіл рідного дому та тіла загиблих родичів. Шансів побороти Смауга майже не було. Смауг - аналог військової авіації нашого часу. У людей була лише одна зброя проти дракона, але вона не спрацювала на повну (про це трохи згодом). В таких випадках вибір у тих, хто вижив, невеликий: евакуюватись подалі від небезпеки, або лишитись і спробувати щось побудувати на рештках свого міста. Гноми обрали перше, а частина людей - друге. Частина, бо явно були ті, що залишив ці місця і переїхав до Гондору, або далі, помандрував до родичів, або просто будь-куди, щоб почати все заново. Ті, хто лишився, побудували місто, та не на березі, а на воді, щоб дракону важче було до них добратися. Так почалась історія Есгароту.
