Авторка: Вікторія
ㅤ«Повія, хвойда, шмара, проститутка, жінка легкої поведінки, представниця найдавнішої професії»… Які ще подібні вислови жінки чують у свою сторону, навіть коли для цього немає ніяких підстав? Напевно, цей список є довжелезним. Забігаючи наперед, це можна пояснити тим фактом, що в закладах, де надають сексуальні послуги, працюють переважно жінки.
ㅤФеміністичні секс-війни – це колективні дебати серед феміністок щодо питань жіночої сексуальності та сексуального насильства.
ㅤЗародились вони ще у період другої хвилі фемінізму і продовжують тривати донині. Послідовниці ліберального фемінізму вважають цю професію рівною до інших, а радикальні феміністки – сексуальним рабством для жінок, яке має припинитись.
ㅤРозберемось трохи з історією.
Розвиток проституції
ㅤІсторія проституції дійсно бере свій початок ще з давніх часів. У Стародавній Греції та Римі були легальні публічні будинки для проституції, які обслуговували як політичних лідерів, так і простих людей. Загалом, у суспільстві це сприймалося як «необхідний факт життя», і більш-менш очікувалося, що чоловіки звертатимуться до повій. Протягом Середньовіччя та до XX століття проституція була «необхідним злом», оскільки публічні будинки були важливим джерелом податкових надходжень.
ㅤВарто зазначити ще той факт, що протягом усіх цих століть можливості для жінок забезпечити себе критично обмежувались. Попри те, що жінки завжди були значною частиною робочої верстви населення і їхній внесок в економіку був чималим, їм ніхто не збирався віддячувати рівносильною зарплатнею. Через це бідні жінки часто ставали повіями, щоб мати можливість хоч якось заробити в той час.
ㅤАня Джабур, докторка філософії, професорка історії в Університеті Монтани каже: «Багато жінок звернулися до секс-торгівлі через економічний відчай. Секс-робота оплачувалась набагато краще, ніж інші професії, які були доступні жінкам із робітничого класу». За її словами, в 1830-х роках середня працівниця секс-бізнесу могла заробити за годину стільки ж, скільки швачка заробляла за день. Дуже успішна секс-працівниця заробляла на клієнтові стільки ж, скільки швачка за тиждень або домашня прислуга за місяць.
ㅤПовертаючись до сьогодення, можна сказати, що найпоширенішими причинами, чому жінки йдуть у секс-індустрію, є:
Попереднє сексуальне насильство;
Наркотична залежність;
Економічна скрута;
Примус (викрадення).
ㅤВиплати коливаються залежно від економічних умов у конкретних країнах. Оплата може змінюватися відповідно до правил, встановлених сутенерами , які зазвичай беруть частину доходу повії. Ціни також можуть залежати від попиту: популярні проститутки високого класу можуть заробляти значні суми грошей (понад 5000 доларів на клієнта), а незаймані можуть отримувати ще вищі виплати.
ㅤНаразі проституція легальна в Австралії, Новій Зеландії, Індонезії, Мозамбіку, Туреччині, Еритреї, Сьєрра-Леоне, Греції, Угорщині, Німеччині, Швейцарії, Уругваї, Болівії, Перу, Еквадорі, Колумбії та Венесуелі.
ㅤВ Україні проституція незаконна й карається кримінальною відповідальністю від 3 до 15 років позбавлення волі для посередників (ст. 303 ККУ) та адміністративною (штрафом – ст. 181¹ КупАП) для проституйованої особи.
Види проституції
ㅤПроституція поділяється на два види: вуличну та безконтактну. Під час вуличної проституції клієнтів залучають із вулиці й секс відбувається в приміщеннях, а безконтактна передбачає дистанційний формат.
ㅤВулична проституція може надавати такі послуги:
Бордельна проституція;
Проституція в масажних кабінетах;
Проституція в барах чи казино;
Позування для «оголеної замкової щілини» (піп шоу);
Танці на колінах;
Екзотичні танці;
Участь у порно;
Секс-туризм;
Ескорт.
ㅤБезконтактна проституція – це переважно секс через телефон або вебкамінг.
ㅤВарто зазначити, що масаж і екзотичні танці (чи танці на пілоні) самі по собі не включають «додаткові послуги», як про це люблять жартувати. Проте, такі жарти з’являються саме через популяризацію проституції.
Радикальний фемінізм про проституцію
ㅤРадикальний фемінізм розглядає проституцію і, загалом секс-індустрію, як доказ того, що жінки підпорядковані та піддаються насильству через умови патріархату. Для радикальних феміністок, підтримувати порно означає бути пасивними співучасниками/співучасницями в насиллі над жінками, а користування послугами проституції є еквівалентним зґвалтуванню жінок. Радикальна феміністка Андреа Дворкін стверджує, що для досягнення ґендерної рівності необхідно подолати сексуальне підпорядкування жінок.
ㅤЖінки в більшості є тими, хто надає сексуальні послуги, а чоловіки складають абсолютну більшість серед тих, хто цими послугами користується. Тому секс-індустрія, яка перетворює жіноче тіло на товар, є несумісною із радикальним фемінізмом. Секс-працівниці часто стикаються з нелюдським поводженням, соціальною та економічною прірвою між ними й клієнтами та увічненням жінок у секс-індустрію через великий попит.
Ліберальний фемінізм про проституцію
ㅤЛіберальний фемінізм вважає капіталістичну демократію спроможною та схильною до прийняття законів, які захищають індивідуальні права, що стосуються ґендерної дискримінації, і це включає захист жінок, які працюють у секс-індустрії. Як стверджує письменниця-феміністка Марта Нуссбаум, причиною того, що жіноча безпека та фізичне здоров’я часто попадають під удар у секс-індустріях, є соціальна стигматизація, яка укорінюється в страху перед жіночим сексуальним самовираженням, а також те, що послуги секс-роботи не поважають, так само як будь-яку іншу форму праці.
ㅤНуссбаум також робить висновок, що стигматизація секс-роботи негативно впливає лише на секс-працівниць, не рятуючи їх від глобального соціального гноблення жінок. Загалом ліберальні феміністки погоджуються, що легалізація проституції вплинула б на ситуацію позитивно, оскільки вона наділяла б жінок, які надають секс-послуги, більшим захистом відповідно до правової системи. Це буде проявлятись через надання жінкам більш безпечних місць для роботи та буде дозволяти уряду обмежувати й регулювати небезпечну практику експлуатації секс-працівників. Легалізація секс-роботи також надає секс-працівникам автономію вирішувати, що вони хочуть робити зі своїм тілом, що є базою ліберального фемінізму.
Шведська модель боротьби з проституцією
ㅤСкандинавська модель спочатку була впроваджена у Швеції в 1999 році й також називається законом «Про заборону на купівлю сексуальних послуг».
ㅤВона має три основні ключові цілі:
Декриміналізувати всіх, хто займається проституцією;
Надати все необхідне, щоб допомогти їм вийти з проституції, у тому числі оплата ментального/фізичного лікування, пошук нової роботи;
Купівля проституції стає кримінальним злочином.
ㅤОсновна думка полягає в тому, що жінки є жертвами в цій системі та криміналізованими мають бути лише клієнти. Система, що криміналізує жінок, які займаються проституцією, карає їх, хоча проституйовані особи вже постраждалі, і це продовжує їхнє страждання. Вони опиняються покарані за те, що більшість жінок навіть не хочуть робити, але вони відчувають, що інакшого вибору для них немає. Отже, якщо впоратися з попитом, пропозиція зменшується. Наразі цей закон зараз прийнятий у Швеції, Норвегії, Ісландії, Канаді, Франції, Ірландії та нещодавно в Ізраїлі.
Чи зґвалтували б ви жінку, якби вам би за це нічого не було?
ㅤЗагалом, те що проституція ще досі існує, можна пояснити існуванням культури зґвалтування, з якою вона тісно пов’язана й разом із нею процвітає. Ті люди, що не вважають за особистостей проституйованих жінок, часто аргументують це тим, що вони «нечисті» й тому заслуговують на насильство.
ㅤ«Нечистість» жінок однозначно бере початок із релігійних текстів, що писалися в розквіт патріархату. У них прослідковується думка, що жінка під час менструації брудна, нечиста, аморальна, спотворена та сприйнятлива до гріха.
ㅤУ давні часи сексуальні кордони також жорстко утримувались. Цнота була очікуваною, перелюбство (зрада в стосунках) належало до найгірших злочинів і навіть підозра на перелюб могла призвести до тортур.
ㅤПерелюб визначався по-різному для чоловіків і жінок: жінка вважалася перелюбницею, якщо вона мала секс поза шлюбом, але якщо чоловік мав секс поза шлюбом із неодруженою жінкою, наложницею чи повією, це не вважалося перелюбом із його боку.
ㅤНа жінок накладалися суворі закони «чистоти», як ритуальні, так і моральні, а невідповідний секс – лесбійство, мастурбація тощо – каралися.
ㅤЗвісно, потрібно зважати на контекст тих часів, проте це посприяло суспільній думці, що жінки, які за замовчуванням не мають своїх прав і свобод і постійно вимушені їх виборювати, також не повинні проявляти свободи й під час сексу. Жінка це щось неважливе, тож яке має значення, що вона хоче під час сексу? Чи отримає вона задоволення під час сексу? І чи хоче вона секс взагалі?
ㅤЗгідно з новим науковим дослідженням, що проводили вчені з Університету Північної Дакоти, результати якого були опубліковані в науковому журналі «Насильство й ґендер», приблизно одна третина з 86 осіб, які брали участь у дослідженні, зґвалтували б жінку, якби це не мало наслідків.
ㅤУ тексті йшлося про те, що, учасникам, переважно білим американським чоловікам, було запропоновано анкету про те, як би вони діяли в певних сексуальних ситуаціях.
ㅤСеред іншого їх запитували, як би вони діяли, якби могли вступити в статевий акт із жінкою проти її волі, «якби ніхто ніколи не дізнався і не було б жодних наслідків».
ㅤ31,7 % усіх чоловіків, які брали участь у дослідженні, примусили б жінку до статевого акту в такій «ситуації без наслідків» – що і є зґвалтуванням.
ㅤВикликає занепокоєння те, що більшість чоловіків, які заявляли, що збираються вчинити зґвалтування, навіть не визнавали своїх дій як таких.
ㅤКоли їх чітко запитали, чи зґвалтували б вони жінку, якби це не мало наслідків, лише 13,6 % учасників сказали, що це зроблять, що є значно меншим, ніж кількість опитуваних, які сказали що вступили б у сексуальний контакт із жінкою проти її волі.
ㅤ«Деякі чоловіки позитивно відповіли на запитання, чи застосовували б вони силу для здійснення статевого акту, але водночас заперечували, що зґвалтували б жінку», – кажуть автори дослідження.
ㅤВказується, що чоловіки, які схвалюють використання примусу, але відкидають ярлик «зґвалтування» для своїх дій, мають бути врахованими під час складання програм сексуальної освіти.
ㅤПрограми мають зосередитися на закритті цієї «прогалини» в суспільному уявленні про зґвалтування і на розвіюванні ідеї щодо «стереотипного ґвалтівника».
ㅤЗ інших запитань в опитуванні було зрозуміло, що ті, хто активно зізнався в «названому» зґвалтуванні, як правило, були відкрито ворожі до жінок і дотримувалися «черствих» поглядів. Тобто якщо чоловік вороже налаштований проти жінок, є значно більше шансів, що він може бути ґвалтівником.
Секс-індустрія в наш час
ㅤЗагалом, сьогодні думки щодо секс-індустрії достатньо різняться. Жінок, дотичних до них часто зневажають і стигматизують, проте користуються їхніми послугами. Окрім того, є інша, абсолютно різна думка, що проституйованим особам подобається їхня зайнятість та ніяк не травмує їх.
ㅤЦікавим було дослідження, яке проводилось кількома вченими та виявило, що проституція є багатотравматичною: «Було опитано 854 людей, які зараз або нещодавно займались проституцією в 9 країнах (Канада, Колумбія, Німеччина, Мексика, Південна Африка, Таїланд, Туреччина, Сполучені Штати та Замбія), запитуючи про поточну та життєву історію сексуального та фізичного насильства.
ㅤВиявлено, що проституція була багатотравматичною: 71 % зазнали фізичного нападу під час заняття проституцією; 63 % були зґвалтовані; 89 % цих респондентів хотіли втекти від проституції, але не мали інших варіантів виживання. Загалом 68 % відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу. Тяжкість симптомів посттравматичного стресового розладу була тісно пов’язана з кількістю різних видів сексуального та фізичного насильства протягом життя» (Melissa Farley, Ann Cotton, 2004).
ㅤЧерез це кілька питань дослідження стосувались насильства, від якого можуть страждати працівники та працівниці секс-бізнесу. Саме проблеми насильства, безробіття, відсутності доступу до спеціалістів-психологів або медиків можуть допомагати вирішувати соціальні працівники.
ㅤОльга Швед, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи й Світлана Сапіга, кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри педагогіки та соціальної роботи, зазначають, що в Україні проституція не криміналізована й не легалізована, і найближчим часом навряд це питання буде розглядатись у суспільстві. Але, за їхніми словами, люди – члени нашого суспільства там працюють, заробляють на життя таким способом. Держава не повинна закривати очі на таку соціальну групу, як працівниці та працівники секс-бізнесу.
ㅤТакож і громадські організації можуть розвивати інші напрями своєї діяльності, використовуючи позитивний досвід інших країн. Допомога цій категорії людей, а саме тим, хто працює в секс-індустрії, та захист від насильства розв’яжуть кілька важливих для суспільства проблем. Необхідно вивчати досвід інших держав із метою реабілітації цієї категорії людей, навчати та працевлаштовувати їх, підбираючи інші види діяльності, які будуть їм цікаві та дадуть можливість заробляти достойні гроші. Важливим елементом цього плану є робота на зниження попиту, яка має бути спрямована на клієнтів.
ㅤТакож у державі має просуватися ідея неприпустимості будь-яких видів насильства та агресії. Це все знизить інфікування населення на ВІЛ, гепатит C та інші інфекції, що передаються статевим шляхом і яке, поки в Україні, на жаль, знаходиться на високому рівні. Проституція часто пов’язана з наркобізнесом та іншим криміналом, тому зниження кількості робітниць у секс-індустрії знизить і ці ганебні соціальні явища.
ㅤТакож необхідна активна робота з населенням, яка буде пояснювати, що купувати тіло та сексуальні послуги – це злочин, який може бути покараним, що призведе до зниження попиту, а ті, що працюють у сфері проституції, почнуть шукати інші шляхи заробітку, тобто зможуть із неї піти.
Список використаних джерел:
https://open.lib.umn.edu/socialproblems/chapter/9–4-prostitution/
https://worldpopulationreview.com/country-rankings/countries-where-prostitution-is-legal
https://prostitution.procon.org/questions/what-are-the-different-types-of-prostitution/
https://documentation.lastradainternational.org/lsidocs/499 %20Legalization_Of_Prostitution_English.pdf
https://nordicmodelnow.org/2020/12/01/the-nordic-model-the-best-approach-to-tackling-prostitution/
https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/41481/1/O_Shved_S_Sapiha_Humanitas_2_IL.pdf
https://books.google.com.ua/books?id=JFny1k_bv5cC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false
