Нещодавно вперше в цьому сезоні купив молоду картоплю. Не планував, але побачив, коли зайшов до овочевої лавки за огірками, і не втримався.
Вона завжди з'являється раптово, без попередження.
Нагріб собі 1,5 кіля.
Якщо подумати, то молода картопля — це корнеплід, якому не дали вирости. Можливо, якісь радикальні вегани могли би виступати проти цього...
Купив огірків, як і збирався. Ось про них і піде далі мова.
Я обожнюю наші свіжі, натуральні огірки. Маленькі, пружні, з пухирцями, що приємно лоскочуть руки, ніби оздоровчий масаж...
Мені подобається їх мити, різати, відчувати їхній аромат, їсти. Як вони хрумтять...
Взимку я часто думаю, який салат приготувати до основної страви. Весною і влітку я просто кожного дня їм огірки, поки вони не відійдуть, і мені це не набридає.
Я міг би створити культ свіжих огірків.
Для мене огірки — більше, ніж їжа. Це світогляд... Коли я розрізаю огірок і чую цей аромат, на згадку приходить річка в селі в прабабусі... молодий натуральний огірок пахне лісом, дощем, свіжістю...
Я нарізаю цей овоч соломкою і серверую його в келих, з якого раніше пив джин. Іноді в закладах подають коктейлі на основі джину й замість лимону — огірок. Я вдома пив просто джин із тоніком, але тепер, рахуй, це в мене джин-тонік без джину й тоніку.
Я впевнений, що наша країна, незважаючи ні на що, благословенна. Бо в нас же такі огірки й інші овочі та фрукти! Ніде подібного немає. Натомість усі скаржаться на пластиковий смак овочів і фруктів у країнах Західної Європи й решти світу. Там фрукти й овочі дуже красиві, як із картинки, але ніби штучні...
Звичайно, їжа — це не головне, але ми їмо щодня, і не хотілося би постійно давитися «пластилином»...
Зрозуміло, що гарний огірок — це добре, а ще супер — правова держава, відсутність корупції і сформоване громадянське суспільство. Та все в наших руках, ми працюємо над цим, а от огірків у них таких не буде ніколи, що би вони не робили...
