Помітив повторюваний мотив у епосі, порівнюючи "Іліаду" та "Зоряні Війни."
Обидві історії описують надзвичайно обширні (у їх масштабах) конфлікти двох культур, що виникають з одного джерела, але мають протилежні погляди та цінності.
У ЗВ центральним мотивом є протистояння 4 кращих Джедаїв та кращих(та єдиних - бу-ха-ха) Ситхів
Сітхи:
1.Сідіус.
2.Вейдер.
3.Тиранус
4.Мол.
Джедаї:
1.Йода.
2.Вінду.
3.Обі Ван.
4.Квай-Гон.
Рівні, але рахунок везіння(кращі умови, не навички) Ситхи у дуелях перемагають.
У "Іліаді" теж саме, відповідно:
1.Аякс = Гектор.
2. Діомед = Еней.
3.Патрокл = Сарпедон.
4. Агамемнон = Агенор.
Теж саме - ахейці перемагають частіше, за рахунок вдачі.
Втім, фабула міфу єдина: незважаючи на перевагу(котра змінюється), ніхто не може перемогти остаточно без надбійця, надприродньо сильної істоти, якої практично весь час нема, а потім приходить і остаточно перемагає одну з сторін. Це, відповідно, Люк = Ахілл (сила їх поза схемою, бо не може бути порівняна).
Висновок: згідно міфу, поганим хлопцям частіше щастить перемагати в битвах. Втім, на результат практично нескінченних війн це не впливає. Удача в битві =/= перемога в війні. Тому, Добро і Зло рівні(хоча зло може здаватися сильнішим). Але тривалий Хаос завжди закінчується встановленням Рівноваги(під "рівновагою" у даних міфах мається на увазі знищення культури, яка спровокувала конфлікт), яка бажана Вищій Силі(Зевс і Сила), руками обраної надлюдини(Ахілл - онук Зевса, Люк - онук Сили).
Отакі пироги(сподіваюсь, я не сильно далекий від істини нафантазував - хоча, де ж ця істина?).
Дякую за увагу!
