Глава 4 – Хто він ?

І не забувайте писати коментарі і оплески ставити(Жду чесну критику)

*9 година ранку*
Ліліт: Діа
Діа: Що?
 Ліліт: Можеш мене перевести на кухню? Я їсти хочу…
Діа: Пару секунд. Тобі щось приготувати?
Лліт: А в тебе м’ясо є?
Діа: Так.
Ліліт: Можеш приготувати як тоді ?
Діа: Добре, пару хвилин і приготую.
Ліліт: Дякую.
Діа: Ти якась добра стала до мене.
Ліліт: Я?
Діа: Ти-ти. Ти була більш агресивна і недовірлива.
Ліліт: Ну так, а ти б як поводив би себе — як би на тебе впали ?
Діа: Я б не бив би з усієї сили….
Ліліт : Сам винний!!
*Тим часом Діа готує м’ясо*
Ліліт: Воно так смачно пахне..
Діа: Як думаєш? Може нам поговорити з тим чоловіком?
Ліліт: А, якщо він нам щось зробить?
Діа: Та, тож сон..
Ліліт: Я чогось в цьому сумніваюся.
Діа: Чого?
Ліліт: Мене бентежить, що після сну у тебе голова боліла. Тобі це дивним не показалося ?
*Діа приготував м’ясо і поставив на стіл. Ліліт почала їсти його*
Діа: Гарна догадка.
Ліліт: Слухай, а можеш сходиш двері в підвал відкрити?
Діа: А для чого ?
Ліліт: Щоб ми у сні могли пройти туди.
Діа: І двері на вулицю залишити відкритими ?
Ліліт: Для чого ?
Діа: Нам треба поговорити з тим чоловіком.
Ліліт: Нуу, я не хочу.
Діа: Чого?
Ліліт: Я його боюся…
Діа: Ей мені м’ясо залишиш, а то вже доїдаєш. А хто салат і картоплю буде їсти ?
Ліліт: Не люблю я салат – я м’ясо люблю їсти.
Діа: Чесно здивувала мене.
Ліліт: Чим же?
Діа: Та, так..
Ліліт: Кажи негайно!!
*Зненацька відкрилося вікно і залетіла ворона, сіла на кухонному столі *
Ліліт: Знову вона? Діа, лови її.
*Діа почав бігати за вороною, а вона тікала, Діа спотикнувся і впав —знепритомнів*
*Він проснувся в так званому “сні”*
*І замість ворона вже був той чоловік, що сидів на дереві*
Невідомий: Добрий день, пане.
Діа: СТОП… ХТО ? Пан ?Хто ти !?
Невідомий: Я, ваш слуга
Діа: Слуга ?
Невідомий: Так, ваш слуга. Хватить лишніх слів, приходи у вечері з моєю пані.
Діа: Якою?
*Невідомий хлопнув і Діа проснувся. Біля нього у візку була Ліліт. Вона кричала Діа, прокинься. Діа встає*
Діа: Та не кричи, чую — в порядку я.
Ліліт: Ворон улетів.
Діа: Ліліт, я спілкувався з тим чоловіком…
Ліліт: ЩО? З ним ? І, що він сказав ?
Діа: Так, з ним. Він мене назвав паном – щоб я приходив з пані.
Ліліт: І хто ця пані?
Діа: Ну не знаю, пані Ліліт, хто це може бути.
Ліліт: А… До мене дошло. І куди приходити ?
Діа: У вечері треба бути там, у сні.
Ліліт: Щось мене перестає здаватися, що то просто сон.
Діа: І хто він такий ?
*Кінець 4 глави*

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
T
Tezima@tezima

Пишу що приходить на думку

1KПрочитань
0Автори
18Читачі
Підтримати
На Друкарні з 25 квітня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • Душі Елементів: Хаос

    У 2114 році в Форлесі, молодій країні, магія мутувала й поглинати все на своєму шляху - Демон Хаосу. Президентці Луїрі Готлафе й команді довелося зіткнутися з ним. В критичний момент звернулись до Небес за допомогою. Чи відгукнуться Небеса, захистять Форлес від Демона Хаосу?

    Теми цього довгочиту:

    Світ
  • Антрацит 2077

    Мініатюра на 100 слів, яка отримала відзнаку на конкурсі драбблів від Міжнародного культурного порталу "Експеримент".

    Теми цього довгочиту:

    Драбл
  • норма

    ...дивлюсь на зграю тіток, які струшують з груші біля лікарні карасів. Чи нормально це? Карасі на груші верещать тіткам “ви шо, мєєдікі? та які ви мєєєєдікі”. Впавші карасі розбігаються метрів на тридцять, і тануть.

    Теми цього довгочиту:

    Сюрреалізм

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Душі Елементів: Хаос

    У 2114 році в Форлесі, молодій країні, магія мутувала й поглинати все на своєму шляху - Демон Хаосу. Президентці Луїрі Готлафе й команді довелося зіткнутися з ним. В критичний момент звернулись до Небес за допомогою. Чи відгукнуться Небеса, захистять Форлес від Демона Хаосу?

    Теми цього довгочиту:

    Світ
  • Антрацит 2077

    Мініатюра на 100 слів, яка отримала відзнаку на конкурсі драбблів від Міжнародного культурного порталу "Експеримент".

    Теми цього довгочиту:

    Драбл
  • норма

    ...дивлюсь на зграю тіток, які струшують з груші біля лікарні карасів. Чи нормально це? Карасі на груші верещать тіткам “ви шо, мєєдікі? та які ви мєєєєдікі”. Впавші карасі розбігаються метрів на тридцять, і тануть.

    Теми цього довгочиту:

    Сюрреалізм