ГЛИБИНА КРАСИ
Щоб постійно хід мій був прямий,
Я шукаю промінь у пітьмі,
Тут проляжуть сонячні шляхи.
Не згасають сили у мені,
Холод вкриє випалений тил,
Проростають квіти на землі.
З чимось гарним я тепер на "ти",
Змиє дощ тривогу та печаль,
Ще розквітнуть квіти та сади.
Тайну криє затишна весна.
Тільки той, хто бачить глибину,
В холод відчуває мить тепла.
Я пройду крізь тугу цю лиху,
Щоб зустріти диво у житті,
Зупиню зневіру і вину.
Чистий блиск палає в вишині,
Світло сяє в краплі від дощу.
Гарне все, якщо усі живі.
Знову дні розкрили свій кожух
І красою сповнена Земля,
Кожна хвиля знає цю пору.
Гарне все, якщо це не брехня.
Мирослав Манюк
07.09.2026
