чи може хтось зараз сказати мені
для чого прийшов час
а для чого
ні
ідемо навпомацки
тримаємо обличчя в руках
ніби люстерка
боїмося видихнути
видати себе
ми все ще десь тут
тримаємо одне одного
боїмось що зісковзнем
з вологих долонь
у одну із вирв
скупі ми
на сльози і завмирання
сердець
лиш один вологий сірник
у кулаку
й сигнальна ракета
на памʼять про
нас старих
