сигнальна ракета 🚀

чи може хтось зараз сказати мені

для чого прийшов час

а для чого

ні

ідемо навпомацки

тримаємо обличчя в руках

ніби люстерка

боїмося видихнути

видати себе

ми все ще десь тут

тримаємо одне одного

боїмось що зісковзнем

з вологих долонь

у одну із вирв

скупі ми

на сльози і завмирання

сердець

лиш один вологий сірник

у кулаку

й сигнальна ракета

на памʼять про

нас старих

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
павло щепан
павло щепан@simbiosisboom

і поет

50Прочитань
3Автори
4Читачі
Підтримати
На Друкарні з 25 липня

Більше від автора

  • як 🧊

    як же можна бути холодним

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • найгірший вірш

    найгірший вірш

    Теми цього довгочиту:

    Вірш

Вам також сподобається

  • Все мине

    Все мине... Тільки ти обираєш яке буде твоє життя!

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Jean Nicolas Arthur Rimbaud

    Поет стає ясновидцем завдяки тривалій, наполегливій та свідомій відмові від того, що кажуть йому органи чуття. Кожна форма любові, або страждання, або божевілля; він відшукує в собі, він випиває кожну отруту в собі і залишає тільки їхні квінтесенції. Це невимовна тортура,..

    Теми цього довгочиту:

    Цитата

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Все мине

    Все мине... Тільки ти обираєш яке буде твоє життя!

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Jean Nicolas Arthur Rimbaud

    Поет стає ясновидцем завдяки тривалій, наполегливій та свідомій відмові від того, що кажуть йому органи чуття. Кожна форма любові, або страждання, або божевілля; він відшукує в собі, він випиває кожну отруту в собі і залишає тільки їхні квінтесенції. Це невимовна тортура,..

    Теми цього довгочиту:

    Цитата