Друкарня від WE.UA

Поезія. Авторський вірш “Ті слова, та обіцянка”

Зображення до вірша згенеровано за допомогою ШІ

Авторський вірш: “Ті слова, та обіцянка”

Автор: @literally_kated


Ті слова, та обіцянка

Чи пам'ятаєш? Ті слова, ту обіцянку?

Котру ти дав мені, тоді, в той раз?

Ні? А я все пам'ятаю!

Ті слова, ту обіцянку, ту промову...

Коли ти ніжно мовив:

"Твоїм я другом буду назавжди!"

І що тепер?

Куди подівся?

Балакав ти багато...

Тепер в повітрі розтворився

Здавалось вівця... Виявився вовк!

Ну щож, іди... куди твій шлях тебе волок...

Тільки пам'ятай, що ти не вівця,

а шолудивий вовк.

І добродетель твоя, то лиш твоя омана.

Дивись уважно, не порости своїм же ти дурманом...

10.09.2025

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Kатерина
Kатерина@literally_kated

Поетеса

16Довгочити
298Перегляди
5Підписники
На Друкарні з 12 червня 2025

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Дим і дзеркала

    Відразу зрозуміла, що опинилася не там, куди марила потрапити. Подібні збої траплялися — підсвідомість, усупереч намірам, самовільно мандрувала у темряву незвіданості.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Стіни

    Поки хтось ненависно бере до рук ніж, я панічно хапаюсь за мову.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | -I | цикл “протиріччя”

    Про самотність під чужим небом, коли слова марні, а думки — сильніші за страхи. Це вірш про те, як пережити згасання й почати з нуля: у темряві впізнати тепло, у хвилях — спокій, і зрештою згадати, з чого ти зроблений.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Дим і дзеркала

    Відразу зрозуміла, що опинилася не там, куди марила потрапити. Подібні збої траплялися — підсвідомість, усупереч намірам, самовільно мандрувала у темряву незвіданості.

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Стіни

    Поки хтось ненависно бере до рук ніж, я панічно хапаюсь за мову.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • v.b | -I | цикл “протиріччя”

    Про самотність під чужим небом, коли слова марні, а думки — сильніші за страхи. Це вірш про те, як пережити згасання й почати з нуля: у темряві впізнати тепло, у хвилях — спокій, і зрештою згадати, з чого ти зроблений.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія