Раніше я писав про створення українського перекладу для гри Hogwarts Legacy. Зараз, коли переклад в хорошому стані, я вирішив пограти в цю гру. А в цій статті ділюсь своїми враженнями.
Будуть незначні спойлери ❗
Очікування
Чесно кажучи, не очікував від гри нічого надзвичайного. Я грав в ігри від Worner Bros і розумів, які вони з себе, розраховував отримати щось на кшталт попередніх ігор по всесвіту поттеріани, з біганням по великому і гарному замку, де багато цікавих дрібниць, великодок, міні ігор, шкільних турнірів з цих самих ігор, дуельний клуб, квідич і тому подібне. Я не чекав якогось розширення лору, чи цікавого сюжету. Я хотів отримати просту, веселу і деталізовану біготню по замку.
Перші розчарування
Гра підкупає першою годиною гри, викликає “ВАУ” ефект. Той момент, коли ви бачите замок, фантазуєте про мільярди можливостей і цікавостей, які ви тут знайдете, але ще не почали його вивчати — найкращий момент гри.
Проте після цього першого враження вас не чекає нічого більшого. Все, що викличе захват в першу годину перебування в замку, швидко набридне повторами, лінню розробників, невидимими стінами, статичністю та одноманітністю.
Вас вразив відкритий красивий замок? Задумались, скільки тут можна зробити? Ну, ось повний список всього чим в замку можна зайнятись за виключенням квестів:
Погладити однакових котів.
Покрутити глобус.
Поїсти.
Попити.
Увімкнути фонтан.
Увімкнути скелет ящірки.
Спустити воду в унітазі.
Включити воду в раковині.
Це буквально все. Більше в замку, за винятком збирання сюжетних предметів і розгадування однотипних загадок робити нічого не можна. Він відчувається мертвим, статичним і нудним.
Сподобалась магія? Що ж, чаклувати ви можете здебільшого лише на дуже обмежену кількість “інтерактивних” об’єктів. Більшість навколишнього середовища намертво статична, “прибита цвяхами” і абсолютно ніяк не реагує ні на вас, ні на вашу магію.
Подумали що Гоґвортс — замок з тисячею секретів, які вам буде цікаво знаходити? Всі “секрети” цього замку виставлені напоказ, щоб абсолютно кожен гравець гарантовано їх не пропустив. На додачу вони ще і яскраво підсвічуються, якщо виконати пошук. Ну, от щоб абсолютно точно навіть сліпий їх знайшов. Ні таємничості, ні загадки, ні задоволення від того, що ти щось знайшов. Якщо грали в LEGO Harry Potter, то розумієте, про що я.
Задля справедливості, у грі є й гарно заховані секрети. Такі, що не одразу й зрозуміло, що це якийсь секрет. Якщо ви не уважні, то й не помітите це місце. Таких в усій грі всього три й усі в самому Гоґвортсі. 🤷🏻♂️
Міст
Годинникова вежа
Кабінет директора
Захопились шкільними уроками? Лише перший урок з кожного предмету буде справді схожим на урок. Подальші стануть лише швидким монтажем, часто без слів чи навіть без участі вашого персонажа 😂
Сподобалась атмосфера? Сподобалась класична музика? Цей 20-секундний семпл буде грати по колу весь час. Уявіть, що ви 40 годин граєте і постійно чуєте один і той самий музичний відрізок на повторі 😵.
Я, пробігаючи 20 раз повз хол, вже терпіти не міг цю мелодію.
Повтори
Гра просто тоне в самоповторах.
Уявний діалог розробників:
— Нашими точками швидкого переміщення будуть маленькі статуї, які розмовляють.
— Круто!
— Ми розмістимо їх абсолютно скрізь, і вони будуть розмовляти з гравцем кожного разу, коли він буде проходити повз них.
— Ого, то гравець буде часто їх чути?
— Так, в середньому кожні пару хвилин. По суті, вони чутимуть ці репліки діалогу частіше, ніж будь-що інше у грі.
— Гаразд, тож нам краще переконатися, що ми робимо багато варіацій, інакше вони будуть повторюватися. Скільки ти записав?
— Десь 4.
— Відмінно!!!
І таке майже повсюди. Спускаючись в печери, заходячи чи виходячи з Гоґсміду, підходячи до торговців, завершуючи чергове випробування — скрізь будуть повторюватись одні й ті ж репліки, анімації.
Копіпаста замку
З предметами оточення теж не дуже креативили. Лишень в замку ви постійно натикатиметесь на однакові модельки, однакові статуї, однакові гаргуйлі, з однаковими анімаціями та одними й тими ж репліками які будуть запускатись кожного разу як ви будете пробігати повз.
Цього можна було б уникнути, якби ці статуї не програвали свою анімацію/репліку щоразу при наближенні. Але вони не можуть просто постояти, бо ж гравця треба “вражати” чимось щосекундно.
Скрізь розставлені абсолютно однакові коти, які відрізняються лише забарвленням шерсті. Анімація погладжування котів теж одна єдина на всю гру.
Я все можу їм пробачити, окрім однакових котів.
Абсолютно однакові сови, для яких, на відміну від котів, навіть не потрудились зробити різноманітне забарвлення пір’я. Ctrl+C → Ctrl+V.
Сюжет і завдання
Основний сюжет в грі не назву нудним, але він прісний та одноманітний. Тут не герой рухає сюжет, а сюжет сам діймає героя.
Це не рівень ААА-гри. Це рівень безкоштовного DLC-спінофа. І якби не ці штучні розтягування, то пройти його можна було б годин за 5-6.
Додаткові квести здебільшого примітивні та або вбогі, або це чергова однотипна активність.
Знайди 6 каменів. Знайти не важко, бо гра сама скаже де вони.
Знайди та дістань реліквію. Буквально пропливти два метри від НІПа, який цей квест дав, і натиснути одну кнопку.
Розбий 20 ваз.
Знайди в замку 16 ключів.
Сходи в магазин за покупками.
Пропливи за іншою реліквією. Тепер не 2 а 10 метрів.
Я можу нарахувати лише 2 серії завдань, які не пов’язані з основним сюжетом та які… ну… бодай не проходяться за 2 хвилини. В них є якась історія, розвиток, інтрига, повороти. В них є бодай щось.
Все інше, що є в грі, це активності. І вони супер примітивні і до огидного одноманітні. Знайди камінь, пни камінь, потягни камінь, підпали камінь, пострибай по каменях, походи за метеликами, запали лампи, лусни всі кулі, знайди всі майданчики, знайди всі сузір’я і всяке таке. І це те, чим ви будете займатись більшу частину часу, бо це і є основний ігролад.
Розтягування
Ця гра просто пекельно розтягнута. Штучно розтягнута. Сюжет видають дуже дозовано, крихітними порціями, розбавляючи це необхідністю “жити життям учня”, другорядними завданнями, дорученнями професорів і однотипними викликами. А якщо цим всім не займатись, то вас просто не пропустять далі.
Далі будуть трішки спойлери ❗
В один момент гра каже, що вам за сюжетно важливими штуками потрібно в заборонену секцію бібліотеки. Професор не хоче туди йти зараз і виправдовує це тим, що ви тупий, недосвідчений школяр і спершу треба повчитись. В журналі квесту вказано, що для його виконання потрібно опанувати інсендіо. Цьому закляттю вас має навчити професорка Геката, але вона не буде цього робити, поки ви не виконаєте її доручення:
Виграти дві дуелі.
Потренуватись на манекені.
Виконавши ці вбогі доручення та вивчивши закляття ви нарешті повертаєтесь до сюжету. Йдете в бібліотеку й проходите це завдання жодного разу не використавши інсендіо, заради якого сюжет і встав на павзу. 🤦🏻♂️
Але гра бодай намагалась якось виправдати, чому ви не можете продовжити історію просто зараз. Далі гірше.
Наступне завдання вам дає привид. На відміну від попереднього квесту, цього разу привид нічого не каже про те, що ви тупий школяр і вам варто підготуватись. Попри те, гра не дозволяє вам розпочати це завдання не маючи закляття експеліармус. Чому? Звідки персонаж взяв, що йому обов’язково знадобиться експеліармус? Як це виправдано сюжетом? Ніяк. Це береться просто з повітря і штучно затягує ваше проходження. 🙄
Ви знову змушені йти до професорки Гекати і виконувати її примітивні доручення. Цього разу:
Виграти ще дві дуелі.
Ухилитись від ворогів 10 разів (всі попередні ухиляння не рахуються).
Чи варто мені повторювати, що це нудна фігня?👆🏻
Виконавши всі доручення й вивчивши обов’язковий експеліармус, ви йдете до лісу та проходите завдання жодного разу не використавши його. ЗНОВУ. 😫
Далі вам потрібно буде проходити випробування хранителів. Але, знову: ви не зможете проходити одне випробування за іншим, бо завжди буде якась “причина”, чому вам треба кілька місяців почекати та зайнятись чимось ще.
Першого разу причина в тому, що “злий злодій щось робить, тому треба чекати”. Пізніше скажуть, що проходити випробування вже можна. Що змінилось за цей час — ніхто не пояснить.
Другого разу просто кажуть “мені треба підготувати випробування” і все. В чому суть цієї підготовки так і не розкажуть. Просто кілька місяців вам не можна було проходити нове випробовування, а от сьогодні вже можна і бігом, бо часу немає.
Третього разу причиною буде те, що хранителю “треба подумати чи розказувати вам про наступне випробування, чи ні”. Ось і все виправдання. Жодної цілі “переконати” хранителя немає. Гра просто каже “живіть життя учня”, поки вас не покличуть.
В багатьох квестах вимагається, щоб ви знали те чи інше закляття, яке по факту вам може й не знадобитись. Але ви змушені вивчати це закляття, а для цього потрібно виконувати доручення — нудні завдання від професорів, які в нормальній грі засунули б кудись в далекий розділ “виклики, якщо вам нічим зайнятись”.
Чи виправдані ці доручення якось сюжетом? В грі буквально є такі діалоги:
— Перш ніж вчити вас заклинанню, я хочу, щоб ви виконали мої доручення. Деякі з них можуть здатись вам дивними, але ми професори, краще знаємо що робимо.
— Так, я пройшов завдання, не дивлячись на те, що мусив постійно відриватися на безглузді доручення.
— Нонсенс! Доручення були вам корисними!
Виклики
Це ж гра від Warner Bros. І вона зобов’язана бути напхана тупим дрочіловом. Тут це названо викликами. Збирайте сторінки, метеликів, ключі, напівликів…
І все це звісно зроблено так, щоб ще більше розтягнути вашу гру.
До прикладу, в грі є картини до яких треба привести метелика. Потрібно подивитись на картині, де цей метелик знаходиться, знайти його там і повернути. А фішка в тому, що ви не можете випадково знайти метелика і вже з ним шукати картину. Ні-ні-ні. Потрібно спочатку подивитись на картину — це “заспавнить” метелика — і тільки тоді шукати останнього.
Чи, скажімо, напівлики. По ходу гри ви будете знаходити ці статуетки то тут, то там.
Пізніше дадуть завдання — зібрати їх усі по світу та пояснять, що забрати статуетку можливо лише вночі. Але! Ви не можете забрати статуетку до того як отримаєте квест. Навіть прийшовши до неї вночі — вона просто не інтерактивна.
Це загальний стиль гри, він проявляється в усьому: ви можете робити щось лише так, як це задумали розробники та виключно в задуманому порядку. Ви не можете виконати щось “наперед”. Ви не можете побачити метелика і потім почати шукати картину до якої його треба привести. Ви не можете зібрати напівликів, а потім, в момент отримання квесту, сказати “О, а ти знаєш, в мене вже є кілька цих статуеток”. Ні-ні-ні. Це ж бо прискорило б ваше проходження, а допускати такого не можна.
Гербалогія та Зіллєваріння
Ще один спосіб розтягнути вашу гру — гербалогія та зіллєваріння. Тут вони реалізовані… ніяк. Ви просто натискаєте кнопку, рослина сама саджається, зілля саме вариться, а ваш персонаж при цьому навіть не рухається. Жодної міні-гри чи інтерактиву немає.
Але. Ні трави, ні зілля не готуються миттєво. Ні-ні-ні. Це було б надто просто. Вони ростуть та готуються в реальному часі.
Виростити рослину займає від 10 до 15 хвилин. Кожна росте в окремому горщику. Для різних рослин потрібні різні горщики. Кількість горщиків, які ви можете поставити, щоб вирощувати кілька рослин одночасно, обмежена.
Зварити зілля займає від 15 секунд до півтори хвилини. Кількість казанів, які можна поставити, щоб варити кілька зіль одночасно, обмежена.
При чому гра ще й поставлена ліниво. Заходить професор, який розпинається про те, що зіллєваріння найскладніший предмет в Гоґвортсі. Після чого вам дають зготувати зілля натиснувши одну кнопку. 🤷🏻♂️
Чому трави ростуть довго ще можна зрозуміти: це процес, який дає гравцю ресурс з нічого, фактично без матеріальних затрат. Тому щоб не ламати ігровий баланс, ви маєте витратити час.
Але зіллєваріння це затягування гри в чистому вигляді. Це не створення ресурсів з нічого. Ви вже витратили гроші та час, щоб знайти інгредієнти (багато часу, якщо вирощуєте їх самі), а потім ще й маєте чекати поки зілля звариться.
А варити вам потрібно багато, особливо граючи на високій складності. І час готування зілля не такий довгий, щоб ви його поставили та сходили виконали якесь завдання, але надто довгий, щоб стояти біля нього і чекати.
Ви можете зауважити, що оскільки зілля треба багато, то гравець задовбався б проходити його в якійсь міні грі. А я вам скажу, що пройти міні гру можна швидше ніж те, що пропонує гра. І це було б бодай якийсь інтерактив, а не просто втикання в таймер. Або можна було б додати талант високого рівня аля “Майстер зіллєваріння”, який би дозволив варити зілля автоматично і миттєво.
Тваринництво це окремий мем. Вам треба оглушити птаха в повітрі, щоб той наєбнувся з висоти на землю, потім заморозити його, щоб не втік і все для того, щоб “врятувати” його. А “рятувати” тварин з їхнього природного ореолу у свої віварії вам доведеться чимало.
Сови на глобусах
Найбільша проблема гри в тому, що вона тягне механіки “як в інших іграх”, які не мають якогось логічного виправдання, або просто не працюють у світі поттеріани.
Далі чималий список дурних і несумісних між собою речей, які я помітив граючи в цю гру.
Жителі живуть поруч з смертельною небезпекою
Світ побудований як в топових RPG чи MMOPRG. Тут є кілька умовно безпечних зон і відкрита територія між ними, обсипана монстрами, бандитами та іншими видами мобів для фарма. Але це ж не фентезійне середньовіччя аля Skyrim. І не світ Відьмака, де лор виправдовує велику кількість небезпечних монстрів. Ні. Це звичайна Англія 1800 років, де в кілометрі від місця подій можуть жити маґли.
Це виглядає максимально тупо і нелогічно, коли стоїть чийсь будинок, а в метрі від нього ходять монстри (які по лору гри й вбити можуть), бо там їхня точка спавну.
Подорожуючи з одного населеного пункту в інший ви не знайдете нічого цікавого. Ні випадкових НІПів, ні якоїсь імітації життя довкола. Просто поля, ліса, моби для фарма і десятки одноманітних активностей. В нормальних іграх ти не звертаєш уваги на fast travel, бо тобі приємно подорожувати. В цій грі ти прокачуєш швидкість мітли, щоб скоріше добиратись до місця призначення.
Скрізь щедро розставлені скрині, які можна обшукати й забрати собі вміст. Вони розставлені навіть в магазинах та будинках НІПів. І ви можете їх “обікрасти”, але ніхто абсолютно ніяк на вас не відреагує. Бо це не їхня власність, це просто скрині для лутання гравцем, які були поставлені в межах магазину чи будинку.
Ви можете вломитись до когось в оселю, “обікрасти” його і не буде жодної реакції, навіть репліки на вашу адресу. Не кажучи вже про те, щоб такий вандалізм якось вплинув на ігролад чи сюжет.
Як в інших іграх тут є різний за рідкістю лут і торговці, що його продають та купують. Але. Ціни в цій грі дуже не збалансовані та не продумані.
Наприклад, ціна на “рідкісний” одяг завжди 90 галеонів. Вартість не залежить ні від рівня одягу, ні від того, наскільки він покращений чи модифікований. Найдорожчий — легендарний одяг — продається за 200. Найзвичайніше зілля зцілення купується за 100, рецепти зілля коштують 800-1200 галеонів, а рецепти столів, які дозволять вам вирощувати чи варити по кілька трав/зілля одночасно — 2000-3000 😱
Також в грі ви можете ловити тварин, розводити їх, збирати з них інградієнти для крафту і продавати зайвих. Всі тварини продаються за одну і ту ж ціну — 120. Також є можливість купувати інградієнти з тварин за захмарними цінами, а це призводить до тупих речей: щоб купити одну волосину єдинорога, вам потрібно продати 6 живих єдинорогів.
Закляття працюють не правильно
Як і в інших іграх, в цій є стелс. Наскільки він вбогий, описувати не буду, це вже на вашу суб’єктивну думку. Де є стелс, там є і “приховане вбивство”. Тут цю роль виконує закляття “Петрифікус Тоталус” і це закляття працює як миттєве вбивство, хоча це порушує логіку поттеріани:
Чому закляття працює як вбивство?
Всім відомо, що закляття не вбиває. До того ж вороги накладають Петрифікус Тоталус на вас і ви достатньо легко можете звільнитись. Але якщо ви накладете його на когось — ворог просто зникне, розчиниться в повітрі.Це закляття можна накладати лише в стелсі, лише впритул і лише зі спини.
Ви не можете використовувати його в бою (хоч це закляття, яке майже гарантовано знешкоджує будь-що). Гра вам не пояснює чому. От не можете і все.
Але ж це не удар кинджалом, для якого вам потрібно непомітно підкрастись до цілі. Ні. Це закляття, яке ви повинні вміти використовувати в будь-якій ситуації, а не лише невидимим і зі спини ворога.
В той же час вороги кидаються ним у вас з великої відстані.Накладати Петрифікус Тоталус, який вас не вбиває, можна лише на ворогів, але не на учнів.
В грі є стелс завдання, де ви крадетесь по школі туди, куди вам входити заборонено, оминаючи старост та вчителів. І вам не дозволено накладати Петрифікус Тоталус на них. Гра ніяк не аргументує це. Ви подумаєте, що не можна, бо за це вас покарають? Так вас і так покарають, адже ви залізли туди куди вам входити заборонено.
Інколи здається, що гра взагалі не узгоджена між собою. Ні діалоги з НІПами, ні вороги не враховують вашої поведінки.
Наприклад, ви крадетесь по замку в стелсі. Зачіпаєте сюжетний тригер і перед вами являється якийсь грізний супротивник. Запускається міні катсцена, де цей ворог починає вам погрожувати та розказує, що він зараз з вами зробить. Потім катсцена закінчується і ворог… просто йде собі геть, бо ж ви невидимий і вас не бачать, і взагалі ніхто в замку не знає про вашу присутність.
Чи навпаки. Ви увірвались в табір бандитів і всіх перебили. Обійшли кожен закуток. Не лишили по собі ні ворога, ні скрині, ні лута. Йдете, щоб звільнити заручників, а там вам кажуть, що просто виламати двері чи використати якусь “не таку” магію не можна, бо ж вас можуть почути. І гра посилає вас знайти щось, чи зробити щось, щоб звільнити в’язнів тихо, хоч почути вас вже нікому.
Як в інших іграх тут є свій аналог зламування замків. Для цього персонаж використовує Алогомору і саме що зламує замок — запускається міні гра, де тобі треба крутить крутилки, щоб вгадати потрібне місце.
Але ж за логікою світу це просте замовляння, яке здатні використовувати навіть першокурсники, а не колупання відмичками як у будь-якій іншій грі з подібною механікою.
Вільне відвідування заборонених місць
Як в інших іграх, тут є відкритий світ. І гра заохочує вас ходити скрізь, розгадувати “загадки”, лутати скрині. Проте, згідно лору, в учнів не було такої свободи. Їм не можна ходити по замку будь-де. Їм не можна ходити в заборонений ліс, є зачинена секція бібліотеки. Учням в принципі не можна ходити вночі.
І інколи в грі ці правила працюють.
На початку є рівно одна фраза про те, щоб повернутись до школи на ніч, щоб не отримати покарання.
Є завдання, таємно прокрастись в заборонену секцію бібліотеки.
Але. Все це працює виключно тоді, коли потрібно сюжету. В перший день вам кажуть, що на ніч ви повинні повернутись в замок і телепортують вас. А надалі ви будете ходити щоночі будь-де, і в замку і поза ним, і ні гра, ні персонажі нічого не скажуть.
По факту заборонений ліс ви будете відвідувати частіше ніж власну вітальню.
Чи ще тупіше: після закінчення завдання з бібліотекою, вийшовши з забороненої секції, в ту ж саму мить ви можете розвернутись і у всіх на очах піти туди назад і відвідувати її скільки вам захочеться в майбутньому, хоч вдень, хоч вночі. Всім байдуже. Квест закінчився і щойно “заборонена” територія більше не є такою 🤦🏻♂️ І це абсолютно ніяк і нічим не виправдовується. У грі могла би бути буквально одна репліка від професора в стилі “о, ви ходили в заборонену секцію, бо так треба по сюжету? Давайте я на майбутнє видам вам туди перепустку”. Але в грі немає навіть цього.
👆🏻 І така тупа херня з усіма стелс завданнями. Вийшовши з коридору, де щойно на вас всі полювали, ви можете розвернутись і піти назад. Бо квест закінчено і вам нічого не буде.
Сюжет застиглий в часі
Як в інших іграх тут реалізована зміна дня та ночі. Деякі персонажі, квести, загадки залежать від часу доби. Тому у вас є можливість промотати час. Але вона часто не в’яжеться з сюжетом.
Вам кажуть, що потрібно щось терміново зробити. Але ви вільні нічого не робити, нікуди не йти, промотати часу хоч на місяці вперед. 🤷🏻♂️
В хороших іграх у такі моменти опції перемотати час вимикають, і гра каже вам щось по типу “зараз не можна гаяти час”.
Польоти ламають половину гри
Як і в інших іграх тут є засоби швидкого переміщення — мітли. Керування мітлою одне з найгірших за всю історію ігор, але це суб’єктивно.
Мітла дозволяє вам, очікувано, літати. Але, що не очікувано — не скрізь. Річ у тім, що польоти дуже сильно ламають баланс гри.
До прикладу, розробники зробили таємний прохід під мостом. Але, дизайн цього місця такий, що туди й гіпогриф пролізе, не кажучи вже про учня на мітлі.
За задумом розробників, ви повинні розгадати загадку нагорі, щоб спуститись в цей прохід. Але у вас є мітла і ви б могли просто залетіти туди, обійшовши їхню загадку. Щоб не допустити цього, розробники поставили невидиму стіну.
Чи, скажімо, по завданню ви повинні прокрастись по замку і знайти шлях до його даху. Але ж у вас є мітла і ви могли б скористатись нею, щоб полетіти, змінивши тим самим задуманий ігролад. Тому в таких місцях гра просто вимикає можливість користуватись мітлою 🤷🏻♂️. Так. Просто вимикає. Без жодної аргументації, без жодного пояснення, немає жодної репліки в стилі “ой, тут проти-польотні чари”, чи “не можна летіти, бо мене помітять”, нічого. Просто кнопка “сісти на мітлу” не активна, якщо це дозволить вам спростити собі проходження.🙄
Інколи це доходить до абсурду. Якось я мав виконувати завдання з проникнення в замок. Я попередньо політав над ним. Залетів в середину. Побився з усіма ворогами. Потім спокійно вилетів. Підійшов до НІПа, який чекав біля в ходу, щоб запустити квест. І він почався з того, що я маю знайти вхід в замок, а польоти на мітлі вимкнулись. 🤦🏻♂️
І так з усім: там, де б ви гіпотетично могли якось обійти задуманий процес проходження, піти не по тому шляху, що задумали розробники, вийти не в ті двері, облетіти перешкоду, не битись з ворогами на арені, а просто пробігти їх — розробники дбайливо вставили невидимі стіни, заблоковані двері, не інтерактивні перемикачі, вимкнені польоти, а інколи навіть вимикають можливість чаклувати не ту магію, яку потрібно грі.
Як же це тупо, я не можу 😫
Рольова модель, яка ні на що не впливає
Як і в інших іграх, тут є яка-не-яка варіативність в діалогах. Деякі побічні завдання можна закінчити по-різному, і це впливатиме на окремі репліки деяких НІПів.
Скажімо, якщо в одному завданні обікрасти ученицю, то в наступному вона вас обсварить, а якщо повернути їй вкрадене — то похвалить. Але що б ви не обрали, наступний квест все одно відбудеться. І відрізнятись в ньому будуть лише кілька реплік.
Ще кілька діалогів можуть залежати від вашого гуртожитку.
Деякі квести можуть починатись в різних місцях, але проходяться ідентично.
І це вся рольова система і весь її вплив.
У грі є два варіанти кінцівки й вона залежатиме від одного єдиного фінального діалогу. Вас буквально спитають “хочете бути добрим чи злим?” 🤷🏻♂️
Ну, і звісно, як це заведено у WB — “істинна” кінцівка — коли ви задрочили абсолютно всі одноманітні активності, що є в грі, й пройшли її на 100%.
Підсумок
Гра переповнена тупими моментами, які ніяк не в’яжуться з логікою світу поттеріани. Речами, які додано, бо “так було в популярних іграх”. Механіками, які або мають на меті розтягнути ваше проходження, або зроблені через таку жопу, що хочеться відгризти собі руки, аби в це не грати 🧹.
Те, що за логікою повинно бути складним для персонажа та гравця — робиться одним кліком. Те, що за тією ж логікою має бути простим — цілий процес.
Вона не працює як РПГ. Не працює як екшн. Не працює як дослідження чи метроедванія. Не працює як симулятор фермера. Не працює як пісочниця. І найголовніше — не працює як гра по всесвіту поттеріани.
Про рівень халтури в цій грі свідчить вже те, що при запуску абсолютно кожен раз вона “готує шейдери”. І цей процес “може займати кілька хвилин”. Або той факт, що тут є завантаження при переходах між частинами замку.
І це я ще не торкався багів. А, бачить ГУР, їх тут дохуя. З моменту релізу пройшов вже місяць, а ситуація не покращується.
Єдине що витягує цю гру, це їзда по ностальгії гігантської фан-бази.
Пересічний відгук в Steam виглядає якось так:
З часом грати набридає, але буду перегравати, щоб ще раз зануритись в цю магічну атмосферу.
Ця гра сподобається лише фанатам поттеріани без смаку, які готові облизувати будь-що з словом “Гоґвортс” в назві.
З усім тим, я все ще можу назвати це “грою”. Це (поки) не донатна помийка. І в ній навіть інколи не нудно. 🤷🏻♂️
Однак, працювати над українським перекладом цієї гри було значно цікавіше ніж, власне, грати в неї.
Оцінка: 📜📜/5.
Вона не коштує ні 800 гривень, ні 60 доларів.
Післямова
Чекаємо появу внутрішнього магазину зі скінами, столом для миттєвого зіллєваріння та автоматичним розчісуванням тварин?
А що вам, сподобалось в цій грі? Пишіть в коментарі!
