29 липня, за повідомленнями, безпілотний літальний апарат був збитий системами радіоелектронної боротьби в Мінську, столиці Білорусі.
Офіційні заяви були нечіткими і суперечливими, державні ЗМІ стверджували, що дрон був «українського» походження, проте жодних зображень, серійних номерів або деталей судово-медичної експертизи оприлюднено не було. Українські офіційні особи категорично заперечили свою причетність, назвавши інцидент провокацією. Відсутність прозорості та швидке формування наративу російськими ЗМІ свідчать про щось більше: потенційну операцію під чужим прапором з боку Росії, спрямовану на те, щоб змусити Білорусь глибше втягнутися у війну проти України.
Незважаючи на заяви білоруських властей, незалежного підтвердження не з'явилося. Спільноти відкритих джерел розвідки, які регулярно аналізують аварії дронів, не знайшли жодних візуальних доказів. Ця мовчанка є показовою. Сучасні конфлікти зазвичай супроводжуються публікацією фотографій уламків або серійних номерів дронів, щоб підкріпити легітимність. У даному випадку відсутність таких даних викликає підозру, що інцидент міг бути інсценованим — можливо, з використанням російського дрона «Орлан-10», перефарбованого під український, модифікованого комерційного БПЛА або навіть сфабрикованої сцени аварії.
Контекст: стратегічний баланс Білорусі
З моменту вторгнення Росії в Україну в 2022 році Білорусь виступає союзником у логістиці та запуску ракет, дозволяючи російським військам переміщатися та запускати ракети зі своєї території, але при цьому ретельно уникає прямого військового втручання. Режим Лукашенка балансує на тонкій межі: він залишається лояльним до Москви, але також повинен контролювати внутрішню опозицію та уникати внутрішньої нестабільності через відкриту участь у війні.
Інцидент у Мінську: скоординована версія подій
Аварія дрона сталася не поблизу кордону, а в центрі Мінська, що робить випадкове потрапляння з України малоймовірним. Майже відразу після аварії російські Telegram-канали та ЗМІ поширили скоординовану інформацію, в якій звинувачували Україну. Білоруська офіційна риторика незабаром підтримала ці звинувачення, не надавши конкретних доказів. Українські офіційні особи відкинули ці заяви як провокації, а військові аналітики вказали на невідповідності в передбачуваній траєкторії дрона.
Така узгодженість свідчить про заздалегідь сплановані дії. Інцидент має ознаки російської операції під чужим прапором, спрямованої не на досягнення військової мети, а на отримання політичного впливу.
Чому саме зараз? Стратегічні потреби Росії
Росія стикається зі зростаючими втратами на українському фронті та дефіцитом людських ресурсів. Провокація Білорусі на відкриття північного фронту створила б навантаження на українську оборону та слугувала б інтересам Росії з кількох боків.
По-перше, це змусило б Україну відволікти ресурси від активних контрнаступів на півдні та сході.
По-друге, це дозволило б перевірити боєготовність НАТО поблизу Польщі та країн Балтії.
Нарешті, це допомогло б Москві посилити контроль над Білоруссю під приводом скоординованої оборони.
Крім того, посилення мілітаризації вигідне Лукашенку всередині країни під приводом захисту від зовнішньої загрози.
Ризики стратегії «під чужим прапором»
Однак ця стратегія не позбавлена небезпеки. Більшість білорусів виступають проти прямого втручання у війну. Якщо інцидент з БПЛА буде викрито як інсценований, це може спровокувати протести, послабити довіру громадськості та ще більше ізолювати Білорусь у дипломатичному плані. Ба більше, деякі представники білоруської армії можуть чинити опір наказам, які вони вважають самогубними або політично шкідливими, особливо якщо вони відчують маніпуляції з боку Москви.
Альтернативні сценарії?
Існують й інші можливості, хоча й менш переконливі. Дрон міг мати технічну несправність або бути неправильно спрямованим російським чи білоруським безпілотником. Російські ЗМІ можуть використати цю аварію, щоб натякнути на спроби спостереження з боку Заходу чи НАТО. Однак, з огляду на час, місце та координацію ЗМІ, ці сценарії здаються другорядними порівняно з гіпотезою про фальшиву операцію.
Схема транскордонних інцидентів із дронами Росія має історію спровокованих інцидентів із дронами за межами України. Дрони розбивалися або були виявлені в країнах НАТО, таких як Румунія, Польща та Хорватія, що часто спричиняло дипломатичну напругу. Хоча деякі з них були справжніми аваріями або навігаційними помилками, інші розглядаються як випробування реакції іноземних держав. Ці інциденти вказують на схему гібридного вивчення ситуації, коли дрони використовуються не тільки для спостереження або ударів, а й для маніпулювання наративами та реакцією іноземної політики.
Висновок: штучна криза з політичними цілями
Інцидент з дроном у Мінську ідеально вписується в арсенал гібридної війни Росії. Незалежно від того, чи був він організований безпосередньо російськими агентами, чи за співпраці з Білоруссю, ця подія, здається, була спрямована на створення приводу для війни, виправдання подальшої мілітаризації та поступове втягування Білорусі у війну. Стримана реакція Лукашенка свідчить про його вагання — або через скептицизм щодо походження дрона, або через побоювання внутрішнього невдоволення. Проте час і повідомлення свідчать про посилення тиску з боку Москви.
Цей інцидент може ознаменувати початок нового етапу в зусиллях Росії щодо мілітаризації своїх альянсів та розширення поля бою за допомогою політичного примусу, а не прямого вторгнення. Незалежно від того, чи піддасться Білорусь на цю наживку, катастрофа безпілотника в Мінську демонструє, що гібридна війна розвивається, і лінія фронту може зміститися без жодного офіційного оголошення війни.
Джерело — RLI
